На сьогодні доступ до ринків малого та середнього бізнесу в України регулюється через ліцензування та дозвільну систему у сфері господарської діяльності. Її мінуси – низька якість регуляторного поля, неефективні процедури і помилкові, надмірні та невиправдано обтяжливі застосування інструментів державного регулювання.
Регуляторні зміни передбачають регламентацію цілісної дозвільної системи в рамках способу «Обмеження доступу до ринків», яка має включати такі інструменти як ліцензія, дозвіл, свідоцтво, декларація, повідомлення.
Результатом якісних змін має стати побудова ефективної моделі регулювання, яка буде заснована на оцінці негативних наслідків від видів економічної діяльності та ймовірності їх настання при обранні інструментів. В рамках цілісної дозвільної системи мають бути прописані критерії кожного з інструментів, визначені цілі, для яких застосовується регулювання при обранні інструментів, та ін.
Такий системний підхід дозволить виключити нормативне підґрунтя для корупційних чинників при прийнятті рішень державних органів влади, підвищити рівень довіри суспільства та бізнесу до держави, як регулятора, а також покращити якість регуляторного поля.
