Дотримання вимог щодо укладання договору на вивезення небезпечних відходів

Укладений договір про надання послуг з вивезення небезпечних побутових відходів.

Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними абз. 3 ст. 1 Закону України "Про відходи".

Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів абз. 2 ст. 35-1 Закону України "Про відходу".

Договір про надання послуг з вивезення небезпечних побутових відходів

Під час укладання договору про надання послуг:

1) сторони узгоджують графік їх надання виходячи з потреби споживача, норм надання та якості послуг;

2) виконавець послуг на вимогу споживача зобов'язаний пред'явити:

- правила надання послуг;

- графік вивезення відходів;

- тарифи на надання послуг;

- інформацію про пільги, передбачені законодавчими актами для окремих категорій населення.

Небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються окремо від інших видів побутових відходів, а також повинні відокремлюватися на етапі збирання чи сортування і передаватися споживачами та виконавцями послуг з вивезення побутових відходів спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами абз. 5 п. 4 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів

.

  1. Вимоги до споживача послуг з вивезення побутових відходів

    Споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний:

    1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;

    2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;

    3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;

    4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;

    5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

    6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;

    7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку;

    8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

    9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

    10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

  2. Вимоги до суб'єкта господарювання, що надає послуги з вивезення небезпечних побутових відходів

    Обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами:

    - визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також  ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища  та  здоров’я  людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує  формування  державної  політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом  виконавчої  влади,  що  забезпечує  формування  державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

    - мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів;

    - мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами.

  3. вимоги до поводження з медичними відходами

    Медичні відходи, що становлять небезпеку для здоров’я людини, не можуть накопичуватися, тимчасово зберігатися, транспортуватися, знищуватися разом з іншими відходами.

    Збирання відходів проводиться якомога ближче до місць їх утворення в окремі ємності, що візуально чітко розрізняються за кольором та/або маркуванням.

    У місцях первинного утворення відходів повинні бути запасні ємності (пакети або контейнери) для збирання відходів.

    Наповнені пакети або контейнери після первинного збирання герметизуються, позначаються біркою для маркування, переміщуються в накопичувальні контейнери, що закриваються кришкою.

    Система маркування медичних відходів (додаток 1) у кожному місці збирання відходів складається відносно їх роздільного збирання та ідентифікації, умовних позначень і знаків для маркування.

    Змішування відходів різних категорій не допускається.

    Для організації поводження з відходами і щоденного контролю у закладах керівник закладу призначає відповідальну особу або такою відповідальною особою є керівник закладу.

    Персонал, який контактує з відходами, проходить попередні (при прийомі на роботу) та періодичні медичні огляди відповідно до вимог законодавства України.

    При прийомі на роботу та надалі щороку персонал повинен проходити обов’язковий інструктаж щодо правил безпечного поводження з відходами.

    Персонал, що контактує з відходами, забезпечується відповідними засобами індивідуального захисту.

    У випадку одержання працівником при поводженні з відходами травми, потенційно небезпечної щодо інфікування (укол, поріз з порушенням цілісності шкірного покриву та/або слизової), необхідно вживати заходів екстреної профілактики. На робочому місці персоналу повинна бути аптечка першої медичної допомоги при травмах та робочі розчини дезінфекційних засобів.

    Повідомлення, облік і розслідування випадків інфікування персоналу збудниками інфекційних захворювань, пов’язаних з професійною діяльністю, проводяться відповідно до законодавства.

    Знешкодження медичних відходів категорії А може здійснюватися централізованим або децентралізованим способами.

    При децентралізованому способі знешкодження/знезараження відходів здійснюється в приміщеннях для поводження з відходами в межах території закладу відповідними установками, що розташовуються відповідно до вимог законодавства України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

    Вибір методів знешкодження медичних відходів залежить від потужності та профілю закладу, наявності установок для знешкодження відходів.

    Інвентар для прибирання повинен бути окремий для «чистої» та «брудної» зони, мати чітке маркування із зазначенням видів прибиральних робіт, використовуватись тільки за призначенням і зберігатись окремо в коморах або шафах основних виробничих приміщень.

Безоплатно

Роздільне збирання побутових відходів здійснюється їх власниками згідно з методикою роздільного збирання побутових відходів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

(ч. 6 ст. 35-1 Закону України "Про відходи")

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

(п. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Таким чином, перелік документів, необхідних для укладання договору, визначається відповідним суб'єктом господарювання, що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 22 ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" діяльність з перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, підлягає ліцензуванню.