Аналіз рибної галузі України

Протягом останніх 5 років в Україні відслідковується тенденція до зниження вилову водних біоресурсів, зменшення виробництва власної рибної продукції, зменшення рівня споживання рибної продукції на душу населення з одночасним збільшенням імпортозалежності ринку, що свідчить про відсутність системи сталого розвитку та недостатнього фінансового забезпечення галузі рибного господарства в Україні.

Окрім того, зарегульовані процедури, застаріла нормативно-правова база, відсутність рівного, прозорого і не дискреційного доступу до водних біоресурсів не сприяють інвестиційній привабливості галузі.

Так, протягом 2019 року в Україну імпортовано 399,1 тис.тонн риби і морепродуктів. В той час, як за цей же період, в умовах аквакультури було вирощено лише 18,6 тис.тонн товарної риби, а обсяг вітчизняного промислового вилову склав 74,7 тис.тонн.

Природні ресурси, які перебувають у користуванні, використовуються не на повний потенціал, нераціонально і неощадливо: лише 1/3 водних об’єктів України перебуває в оренді; показник рибопродуктивності ставкової інтенсивної аквакультури складає лише 25% від нормативно-встановленого; квоти на спеціальне використання водних біоресурсів використовуються суб’єктами господарювання не в повному обсязі (за період 2014-2017 років встановлені ліміти у середньому були виконані лише на 17,3 %).

Зниження рівня незаконного добування водних біоресурсів здійснюється не ефективно. Низький рівень відповідальності за порушення правил рибальства не сприяє їх припиненню, а навпаки, сприяє поширенню браконьєрства. Низький рівень відшкодування завданих збитків, накладених штрафів та можливість уникнення відповідальності, не забезпечує достатнього впливу на порушників природоохоронного законодавства. Кількість затриманої незаконно добутої риби у 2017 році складала 184 тонни, у 2018 - 147 тонн, а у 2019 - 200 тонн, що в середньому на 74% перевищує обсяги законного вилову. В результаті низьких штрафних санкцій, розміри накладених штрафів у 2017 році складали 3,8 млн.грн., що на 95,8% менше, ніж сума завданих збитків, у 2018 - 5,8 млн.грн. (на 79% менше збитків) та у 2019 - 5,9 млн.грн. (на 85% менше збитків). 

Таким чином, регулювання рибної галузі України є недостатньо ефективним, створює додаткові регуляторні бар’єри для суб’єктів господарювання, призводить до нерівного доступу до спільного обмеженого ресурсу та нераціонального використання водних об’єктів і водних біоресурсів.

Етапи

Онлайн консультація
відкрита з 12.06.2020 - 31.07.2020 Взяти участь