Про затвердження Положення про корабельну службу Департаменту охорони в Автономній Республіці Крим Управління державної охорони України

Управління державної охорони; Наказ, Положення від 24.05.2013 № 332

Про затвердження Положення про корабельну службу Департаменту охорони в Автономній Республіці Крим Управління державної охорони України

Реєстрація: Мін'юст України від 13.06.2013 № 961/23493

Стан: Чинний

Ідентифікатор: z0961-13

Текст документа від 24.05.2013:

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ОХОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

24.05.2013  № 332


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 червня 2013 р.
за № 961/23493

Про затвердження Положення про корабельну службу Департаменту охорони в Автономній Республіці Крим Управління державної охорони України

Відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статей 11-15 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", з метою забезпечення безпеки осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про корабельну службу Департаменту охорони в Автономній Республіці Крим Управління державної охорони України, що додається.

2. Цей наказ набирає чинності після його офіційного опублікування.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника начальника Управління державної охорони України - директора Департаменту охорони в Автономній Республіці Крим генерал-майора Шапортова С.В.

Начальник Управління
генерал-лейтенант


С. Кулик



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Управління
державної охорони України
24.05.2013  № 332


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 червня 2013 р.
за № 961/23493

ПОЛОЖЕННЯ
про корабельну службу Департаменту охорони в Автономній Республіці Крим Управління державної охорони України

І. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до Конституції України, Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права, ратифікованої Законом України від 03 червня 1999 року № 728-XIV, Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Порядку забезпечення безпеки посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона у місцях постійного та тимчасового перебування, затвердженого наказом Управління державної охорони України від 27 травня 2011 року № 210, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 2011 року за № 700/19438.

1.2. Це Положення визначає основи бойової і повсякденної організації катера, його експлуатацію, ремонт та забезпечення живучості, базування та матеріальне забезпечення.

1.3. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об’єкта (об’єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден;

бойовий пост - місце на катері, де розташована зброя і необхідні технічні засоби;

група катерів (далі - ГК) Служби проведення охоронних заходів Департаменту охорони в Автономній Республіці Крим Управління державної охорони України (далі - ДО в АРК УДО України) - підрозділ, який відповідно до законодавства виконує покладені на нього завдання щодо забезпечення безпеки осіб, охорони об’єктів відносно яких здійснюється державна охорона із застосуванням катерів;

катер - судно спеціального призначення, що належить Управлінню державної охорони України (далі - УДО України), має зовнішні розпізнавальні знаки державної належності;

командний пункт - місце на катері, обладнане необхідними засобами управління та зв’язку, звідки командир керує діями підпорядкованого йому підрозділу, застосуванням зброї, використанням технічних засобів та боротьбою за живучість, а також підтримує зв'язок зі старшим командиром і підрозділами, що взаємодіють;

плавучий засіб - плавуча споруда, що має механічні установки і призначена для роботи на водних шляхах або в портах.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб".

1.4. Державний Прапор України, піднятий на катері, визначає його державну приналежність і є його Бойовим Прапором. Він символізує недоторканність і готовність катера забезпечувати безпеку осіб та охорону об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона на морі.

Охорона Державного Прапора України, піднятого на катері, є почесним обов’язком екіпажу катера.

1.5. Державний Прапор України піднімається і спускається за наказом командира катера та зберігається на катері.

Катери, що перебувають на ходу, несуть Державний Прапор України. Державний Прапор України на катері підіймається перед відходом від пристані та опускається (незалежно від часу доби) після приходу катера до місця призначення.

1.6. Під час відвідування катера Президентом України на катері підіймається за згодою дублікат штандарта Президента України, а також Державний Прапор України.

1.7. У разі перебування на катері Начальника УДО України за його розпорядженням підіймається дублікат штандарта Начальника УДО України, який спускається після сходження його з катера.

1.8. Екіпаж катера УДО України вирішує покладені на них завдання як самостійно, так і у взаємодії з іншими кораблями, авіацією, підрозділами інших органів державної влади.

Вимоги цього Положення обов’язкові для всього екіпажу катеру, у тому числі і для екіпажів, розміщених на березі, а також для всіх осіб, які тимчасово перебувають на катері.

1.9. Особовий склад ГК з питань виконання загальних обов’язків військовослужбовців у взаємовідносинах з іншими військовослужбовцями УДО України та під час несення служби на березі керується вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

1.10. Завданнями ГК є:

забезпечення безпеки осіб, охорони об’єктів, визначених Законом України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб";

забезпечення безпеки членів сімей осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, які їх супроводжують;

запобігання протиправним посяганням на осіб і членів їх сімей та територій і акваторій, щодо яких здійснюється державна охорона, їх виявлення та припинення.

Для здійснення покладених завдань ГК уповноважена та має право:

надавати згоду на допущення громадян, плавучих засобів до акваторій, щодо яких здійснюється державна охорона;

вимагати від громадян, плавучих засобів додержання режиму, встановленого на акваторіях, щодо яких здійснюється державна охорона;

затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються проникнути до акваторії, перевіряти у них документи, що посвідчують особу, здійснювати в установленому законом порядку особистий огляд затриманих та огляд їх речей, які є при них, плавучих засобів, на яких вони прибули в район акваторії, і передавати їх іншим правоохоронним органам;

використовувати плавучі засоби, що належать органам державної влади України, підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім плавучих засобів, що належать дипломатичним представництвам іноземних держав і міжнародним організаціям, а також спеціального призначення), для запобігання кримінальним правопорушенням, переслідування і затримання осіб, що підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, доставлення осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, в заклади охорони здоров’я, а також для прибуття до місця події з наступним відшкодуванням у встановленому законодавством порядку збитків, завданих власникам цих плавучих засобів.

ІІ. Службова та повсякденна організація катера

1. Загальні положення

1.1. Службова та повсякденна організація катера створюється залежно від його призначення. Організаційно-штатна структура катера визначається Начальником УДО України.

1.2. Увесь особовий склад катера становить його екіпаж.

2. Командні пункти та бойові пости

2.1. Для забезпечення безпеки осіб, охорони об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона, особовий склад катера розподіляється по командних пунктах і бойових постах, що є основою організації катера.

2.2. Командні пункти та бойові пости мають назви, позначення та порядкові номери. На катерах командні пункти та бойові пости нумеруються в порядку зростання номерів.

3. Катерні розписи

3.1. Катерні розписи поділяються на службові та повсякденні. Службові катерні розписи розробляються для розподілу особового складу по командних пунктах та бойових постах для застосування зброї й використання технічних засобів катера. Повсякденні катерні розписи розробляються для організації виконання інших заходів та робіт. Катерні розписи затверджуються командиром катера.

3.2. Основним документом, який визначає організацію катера під час несення служби, є розпис з бойової тривоги. Він є підставою для розробки всіх інших катерних розписів.

3.3. Особовий склад катера розподіляється по командних пунктах і бойових постах з урахуванням їх спеціальностей та рівня підготовки. Розподіл особового складу здійснюється для забезпечення найбільш повного та ефективного застосування зброї, використання технічних засобів катера та взаємозамінності особового складу.

3.4. До бойових катерних розписів належать:

розпис з бойової тривоги зі схемами технічного та візуального спостереження за підводною, надводною і повітряною обстановкою, з табелями командних пунктів, бойових постів;

розпис з бойової готовності зі схемами технічного та візуального спостереження за підводною, надводною і повітряною обстановкою.

До бойових катерних розписів також належать:

розпис з боротьби за живучість катера;

розпис з боротьби з підводними диверсійними силами та засобами;

розпис з приймання та здавання боєприпасів;

розпис зі спеціальної обробки катера, в якому зазначаються обов’язки особового складу щодо дезактивації, дегазації, дезінфекції, дозиметричного та хімічного контролю, санітарної обробки екіпажу.

3.5. До повсякденних катерних розписів належать:

розпис з завідувань, огляду й перевірки зброї та технічних засобів;

розпис з постановки (зняття) на якір (з якоря) (бочку, швартови);

розпис з буксирування зі схемами буксирування;

розпис по каютах та кубриках;

розпис з прибирання;

розпис з фарбування корпусу катера.

3.6. У розписах зазначаються місце дій (командний пункт, бойовий пост, відсік, приміщення, частина катера), обов’язки особового складу, посади офіцерів, посади мічманів, старшин, матросів.

Прізвища особового складу зазначаються лише в розписі з бойової тривоги.

Дії особового складу щодо герметизації корпусу катера, за сигналами "Радіаційна небезпека", "Хімічна тривога" та під час надання допомоги пораненим і ураженим отруйними речовинами та газами визначаються в розписі з бойової тривоги у формі доповнень до основних обов’язків офіцерів, мічманів, старшин, матросів.

3.7. Бойові й повсякденні катерні розписи вносяться до Книги катерних розписів. Крім того, до неї вносяться схеми:

катерна бойова схема;

службової організації катера;

повсякденної організації катера;

місць розташування та нумерації пожежних ріжків, вогнегасників, клапанів систем протипожежного та водяного захисту;

розташування газонепроникних приміщень катера;

маркування водогазонепроникних дверей, люків, горловин та кришок вентиляційних шахт.

3.8. На катерній бойовій схемі в кресленні повздовжнього розрізу катера зазначається розташування всіх командних пунктів, бойових постів, відсіків та інших приміщень катера, а також розташування засобів і ліній внутрішнього зв’язку.

На схемі службової організації катера зазначаються тільки командні пункти і бойові пости із зазначенням їх підпорядкованості під час оголошення бойової тривоги.

4. Службові інструкції

4.1. У службових інструкціях докладно зазначаються обов’язки офіцерів, мічманів, старшин, матросів:

під час оголошення бойової тривоги;

під час застосування зброї і використання технічних засобів;

під час боротьби за живучість зброї та технічних засобів;

під час боротьби з пожежею, з надходженням води та захисту від впливу небезпечної концентрації шкідливих речовин (газів);

щодо герметизації корпусу катера;

за сигналом "Хімічна тривога";

за сигналом "Радіаційна небезпека";

щодо спеціальної обробки катера та особового складу;

щодо надання медичної допомоги пораненим і ураженим.

5. Оголошення тривог на катері

5.1. На катері встановлюються такі види тривог і умови їх оголошення: бойова тривога, навчальна тривога, аварійна тривога, хімічна тривога, радіаційна небезпека.

5.2. Бойова тривога оголошується для вжиття заходів щодо протидії протиправним посяганням, для фактичного підвищення бойової готовності.

У воєнний час вихід (вхід) з пункту базування (до пункту базування), прохід вузькостей, плавання в складних умовах і в районах, небезпечних для плавання, а також екстрене приготування катера до бою та походу проводяться за сигналом бойової тривоги.

5.3. Навчальна тривога оголошується для відпрацювання дій екіпажу катера за сигналом бойової тривоги; для виконання катерних вправ з практичним застосуванням зброї; для проведення з екіпажем катера навчань і тренувань на бойових постах, у тому числі з боротьби за живучість; для завантаження та розвантаження боєприпасів; для виходу катера з пункту базування (входу до пункту базування), проходження вузькостей, під час плавання в складних умовах у мирний час; для екстреного приготування катера до бою та походу; у решті випадків - за наказом командира катера.

Одночасно з оголошенням сигналу бойової або навчальної тривоги по катерній трансляції оголошується її мета.

5.4. Аварійна тривога оголошується у випадку надходження води всередину катера, виникнення пожежі, у разі вибуху, виявлення небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) та в інших аварійних ситуаціях.

5.5. Хімічна тривога оголошується у випадку загрози або виявлення хімічного чи бактеріологічного зараження.

5.6. Радіаційна небезпека оголошується у разі безпосередньої загрози чи виявлення радіаційного зараження.

5.7. Для відпрацювання дій особового складу за сигналами "Аварійна тривога", "Хімічна тривога", "Радіаційна небезпека" на катері відповідно оголошується: "Навчальна аварійна тривога", "Навчальна хімічна тривога", "Навчальна радіаційна небезпека".

ІІІ. Експлуатація та ремонт катера

1. Загальні положення

1.1. Правильна експлуатація й утримання зброї, технічних засобів та катера в цілому, своєчасне проведення планово-запобіжних оглядів і ремонтів визначають технічну готовність катера, яка є важливим елементом його бойової готовності.

1.2. Експлуатація катера включає бойове та повсякденне використання зброї, технічних засобів, їх технічне обслуговування та догляд за корпусом катера.

Норми експлуатації катерів, міжремонтні строки, обсяги і тривалість ремонтів визначаються на підставі даних, які надаються їх постачальниками.

1.3. Командири катерів зобов’язані додержуватись норм експлуатації та строків ремонту катерів, раціонально планувати витрату ресурсів протягом міжремонтного строку, забезпечувати своєчасну постановку кожного катера у плановий ремонт.

1.4. Експлуатація та ремонт катера здійснюються відповідно до визначених технічних норм і строків, що є основною умовою збереження встановленого строку служби та його тактико-технічних даних.

2. Застосування і повсякденне використання зброї та технічних засобів катера

2.1. Зброя та технічні засоби катера мають застосовуватись і використовуватися тільки у справному стані, який забезпечує встановлені експлуатаційні властивості (надійність, точність, безвідмовність тощо).

2.2. Додержання екіпажем катерів вимог документації з використання зброї та технічних засобів контролюється відповідними фахівцями УДО України.

2.3. Для забезпечення контролю за станом механізмів та систем, що функціонують на катері, ведуться експлуатаційні журнали.

Командир катера повинен щодня перевіряти експлуатаційні журнали та підписувати записи, внесені до них.

2.4. Недоліки в роботі, несправності, виявлені під час експлуатації зброї та технічних засобів катера, записуються до відповідних журналів, формулярів та інших документів з експлуатації.

Ніхто не має права приховувати виявлені недоліки та несправності матеріальної частини катера.

2.5. У разі аварії на катері заступником Начальника Управління - директором ДО в АРК УДО України призначається комісія для проведення службового розслідування. Результати роботи комісії вивчаються та вживаються заходи для запобігання виникненню подібних випадків.

3. Утримання зброї та технічних засобів катера

3.1. Для підтримання бойової готовності катера, усунення недоліків у використанні зброї та технічних засобів, зберігання ресурсу та додержання міжремонтних строків екіпажем катера проводяться щотижневі, щомісячні та інші планово-запобіжні огляди та ремонти.

3.2. Огляди і перевірки зброї та технічних засобів проводяться під безпосереднім керівництвом та контролем командира катера.

3.3. Щотижневі планово-запобіжні огляди проводяться у час, зазначений у розпорядку дня. У їх проведенні бере участь увесь екіпаж катера.

Дії екіпажу, які виконуються під час проведення оглядів та перевірок зброї і технічних засобів, повинні точно відповідати відповідним інструкціям.

3.4. За результатами проведення щотижневого огляду і перевірки зброї та технічних засобів катера робляться записи у вахтовому журналі катера із зазначенням усіх недоліків, які знижують встановлену боєготовність катера.

Зауваження та недоліки, виявлені під час проведення огляду й перевірки зброї та технічних засобів, враховуються і негайно усуваються.

3.5. Організація виконання запланованих робіт на катері та контроль за своєчасністю їх виконання покладаються на командира катера.

3.6. Для контролю за станом корпусу, пристроїв та систем, стаціонарних засобів боротьби за живучість катера наказом заступника Начальника Управління - директором ДО в АРК УДО України призначається постійна катерна комісія.

3.7. Постійною катерною комісією здійснюється детальний огляд корпусу катера, водонепроникних переборок, другого днища, дверей, люків, горловин, систем та пристроїв, стаціонарних засобів боротьби за живучість, рятувальних засобів. Огляди проводяться за планом (раз на три місяці). Підводна частина катера оглядається постійною катерною комісією під час кожного поставлення катера в док.

Постійна катерна комісія під час проведення оглядів виявляє також дефекти, які можуть призвести до підвищення шумності катера, виникнення перешкод у роботі його гідроакустичних комплексів (засобів).

У своїй роботі постійна катерна комісія керується вимогами чинного законодавства.

4. Ремонт катера

4.1. Здійснення порядку формування, підготовки, матеріально-технічного забезпечення екіпажів катерів, які ремонтуються, їхньої участі у ремонті, а також організації ремонту визначається командиром катера.

4.2. Для відновлення технічного стану катера передбачаються такі види планових ремонтів: навігаційний, доковий, підтримувальний, поточний, середній.

Навігаційний ремонт здійснюється з метою своєчасного виявлення дефектів, ремонту й заміни зношених деталей і вузлів озброєння та технічних засобів, а також технічних засобів, які через зношеність підлягають заміні.

Навігаційний ремонт проводиться силами екіпажу катера із залученням судноремонтних майстерень пункту базування. Під час здійснення навігаційного ремонту усуваються несправності і проводяться технічне обслуговування, регламентні перевірки, а також планово-попереджувальні огляди та ремонти озброєння та технічних засобів катера.

4.3. Доковий ремонт здійснюється під час перебування катера в доку з метою підтримання технічно справного стану підводної частини корпусу катера, а також справного стану технічних засобів та озброєння, які розміщуються нижче ватерлінії катера.

Крім планових докових ремонтів, проводяться позапланові й аварійні докові ремонти.

Доковий ремонт здійснюється відповідними підприємствами за участю екіпажа катера. Під час проведення докового ремонту виконуються роботи щодо очищення, огляду, ремонту та фарбування підводної частини корпусу катера, цистерн, керм, ліній валів та гребних гвинтів, дейдвудного та інших пристроїв, донно-бортової арматури, технічних засобів та озброєння катера.

4.4. Поточний ремонт - плановий заводський ремонт, який здійснюється з метою відновлення бойових і експлуатаційних можливостей катера, що мають підтримуватися до наступного планового заводського ремонту.

Поточний ремонт здійснюється відповідними підприємствами за участю екіпажу катера.

Під час проведення поточного ремонту виконуються роботи щодо:

ремонту і заміни зношених деталей озброєння, головних та допоміжних механізмів;

огляду та усунення дефектів елементів корпусу, які підлягають найбільшому зношенню;

відновлення зношених труб і арматури; огляду та ремонту систем управління озброєнням та технічними засобами, а також агрегатної заміни технічних засобів катера.

4.5. Підтримувальний ремонт здійснюється з метою підтримання бойових та експлуатаційних можливостей катера на визначеному рівні і проводиться у мінімальному обсязі.

4.6. Середній ремонт - плановий заводський ремонт, який здійснюється з метою відновлення технічно-експлуатаційних характеристик катера і проводиться для ремонту чи заміни елементів обмеженої номенклатури.

Середній ремонт здійснюється відповідними підприємствами за участю екіпажу катера.

Під час проведення середнього ремонту виконуються роботи щодо:

ремонту чи заміни головних і допоміжних механізмів та озброєння;

ремонту валопроводів; трубопроводів із заміною дефектних ділянок труб та арматури;

дефектування та ремонту корпусу катера, а також роботи щодо модернізації та переобладнання катера.

Крім зазначених видів планових ремонтів, може проводитися також аварійний ремонт катера.

Аварійний ремонт - позаплановий ремонт, який здійснюється з метою усунення аварійних пошкоджень та відновлення боєздатності катера.

4.7. Підготовлений до ремонту катер приймається відповідним підприємством на ремонт за актом, який підписується керівництвом ДО в АРК УДО України, представниками відповідного підприємства та командиром катера.

4.8. На час ремонту катера до катерного розпорядку дня вносяться зміни з метою максимального забезпечення ремонту та наближення катерного розпорядку дня до розкладу дня відповідного підприємства. У катерному розпорядку дня передбачається час для вивчення будови катера, зброї, технічних засобів та засобів забезпечення живучості, які під час ремонту перебувають у розібраному стані, а також час для здійснення контролю за якістю ремонту і підготовки до проведення швартових і ходових випробувань.

4.9. Під час перебування катера на ремонті його командир не має права віддавати розпорядження щодо внесення змін до конструкції або встановлення на катері нових пристроїв, приладів тощо, а також вносити будь-які зміни до затверджених креслень та відомостей ремонтних робіт. Водночас командир катера зобов’язаний доповісти за підпорядкованістю про доцільні зміни в тих чи інших конструкціях, внесення яких підвищить тактичну цінність катера, ефективність зброї, техніки, засобів забезпечення живучості та безпеки катера.

4.10. Під час проведення ремонту попереднє прийняття відремонтованої зброї та технічних засобів у встановленому порядку й оформлення документів (закриття нарядів, внесення записів до паспортів, формулярів тощо) здійснюються командиром катера.

Остаточне прийняття відремонтованої зброї, технічних засобів і катера в цілому здійснюється на ходових випробуваннях спеціальною комісією.

4.11. Після закінчення ходових випробувань та усунення виявлених недоліків (недоробок) складається акт про закінчення ремонту катера, який підписується командиром катера, директором (начальником) відповідного підприємства та керівництвом ДО в АРК УДО України.

ІV. Забезпечення живучості катера

1. Загальні положення

1.1. Живучість катера - це його спроможність протистояти бойовим та аварійним пошкодженням, водночас відновлюючи і підтримуючи можливий рівень своєї боєздатності.

Елементами живучості катера є:

вибухопожежозахищеність;

непотоплюваність;

живучість зброї та технічних засобів;

захищеність екіпажу.

1.2. Бойові та аварійні пошкодження відрізняються за характером (вибух, пожежа, надходження забортної води, пошкодження зброї та технічних засобів, виникнення небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) у повітряному середовищі катера тощо) та обсягом пошкоджень і можуть супроводжуватися травматизмом та загибеллю екіпажу.

Пошкодження катера можуть бути комплексними, наприклад надходження забортної води усередину корпусу катера разом з пожежею, вибухом тощо.

1.3. Живучість катера забезпечується за трьома основними напрямами:

запобігання аварійним пошкодженням катера;

боротьба за живучість катера;

ліквідація бойових та аварійних пошкоджень катера.

1.4. Забезпечення живучості катера здійснюється:

комплексом конструктивних рішень, прийнятих під час проектування, якістю та повнотою їх виконання під час побудови, модернізації та переобладнання катера;

організаційно-технічними заходами, які здійснюються в період експлуатації та ремонту катера;

підготовкою та діями екіпажу щодо запобігання аварійним пошкодженням, боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями, ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень силами екіпажу в морі.

1.5. Якість та повнота виконання прийнятих рішень щодо забезпечення живучості під час будівництва, модернізації та переобладнання катера перевіряються під час проведення державних випробувань катера. За результатами перевірки визначається ступінь їхньої відповідності загальним тактико-технічним вимогам та вимогам щодо забезпечення елементів живучості катера.

1.6. Стан живучості катерів, які перебувають в експлуатації та на ремонті, щороку перевіряється комісією, призначеною наказом заступника Начальника Управління - директором ДО в АРК УДО України.

1.7. Підготовка з боротьби за живучість та дії особового складу щодо забезпечення живучості катера здійснюються відповідно до вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів.

2. Запобігання аварійним пошкодженням катера

2.1. У мирний час у разі відсутності безпосередньої загрози отримання бойових пошкоджень головним напрямом у забезпеченні живучості є запобігання аварійним пошкодженням катера.

Організаційно-технічні заходи, які здійснюються під час експлуатації та ремонту катера, спрямовуються на:

підтримання в постійній готовності до дії систем та засобів боротьби за живучість катера;

запобігання аварійним пошкодженням, які можуть виникнути з вини екіпажу;

ефективну підготовку з боротьби за живучість екіпажу.

2.2. Екіпаж катера допускається до догляду й обслуговування зброї та технічних засобів лише після вивчення будови та правил експлуатації.

Правила поводження зі зброєю і технічними засобами з метою запобігання аварійним пошкодженням виділяються в самостійні розділи в програмах спеціальної підготовки екіпажу катера.

3. Запобігання вибухам та пожежам на катері

3.1. Екіпаж катера повинен суворо виконувати вимоги щодо запобігання вибухам та пожежам під час виконання своїх обов’язків та у повсякденній діяльності. Усі зауваження й виявлені порушення в утриманні боєприпасів, зброї, технічних засобів, пально-мастильних матеріалів тощо, які можуть призвести до вибуху або пожежі, повинні доповідатися за підпорядкованістю командирові катера для вжиття заходів щодо усунення виявленого порушення.

3.2. На катерах легкозаймисті рідини та речовини, якими постачається катер згідно з нормами постачання, зберігаються в спеціальних цистернах або ємностях у місцях, визначених командиром катера.

На катері встановлюється контроль за температурою рідкого палива, яка не повинна перевищувати + 25 ° С для легких (світлих) сортів.

Під час відкриття паливних цистерн та розбирання паливних трубопроводів у місцях проведення цих робіт забороняється користуватися відкритим вогнем.

У разі потрапляння легкозаймистої рідини (речовини) на палубу, настил або до трюму вона негайно прибирається, а приміщення - вентилюється. Для протирання палуб, настилів, переборок, меблів тощо забороняється використовувати легкозаймисті рідини та інші вогненебезпечні матеріали.

3.3. У разі поставлення катера в док зброя, боєприпаси, пальне, мастила та інші легкозаймисті рідини і вибухові речовини вивантажуються з катера.

3.4. Для запобігання пожежам на катері забороняється:

подавати напругу та навантаження на електромережі, які мають опір ізоляції, нижчий від установлених норм;

установлювати в електричних ланцюгах нештатні запобіжники;

залишати без нагляду у службових та житлових приміщеннях (каютах) увімкнені електроприлади;

зберігати насичений мастилами, гасом, бензином та іншими займистими речовинами матеріал для витирання (клоччя, ганчір’я, обрізки), паливні й мастильні матеріали у відкритому вигляді, а також свіжопофарбовану парусину в складеному вигляді в погано провентильованих приміщеннях;

використовувати нештатні електропроводку та електричне обладнання;

розміщувати комплекти хімічної регенерації повітря, регенеративні патрони, ізолювальні протигази з регенеративними патронами та споряджені регенераційні установки ближче ніж за метр від кисневих балонів кабельних трас, паливних трубопроводів та ємностей у місцях з температурою вище + 50 ° С та можливим протіканням чи накопиченням пально-мастильних матеріалів, а також води й пари;

тримати використані пластини хімічної регенерації повітря або їх відламані частини разом зі сміттям, промащеним клоччям, ганчір’ям тощо;

залишати відкритими штепсельні розетки, з’єднувальні та розподільні коробки, електричні щити закритого виконання;

користуватися відкритим вогнем як засобом освітлення.

3.5. Вибухопожежонебезпечні роботи на катері проводяться з дозволу командира катера. Перед проведенням цих робіт здійснюються відповідні організаційно-технічні заходи щодо запобігання виникненню вибухів та пожеж.

У районі проведення вогненебезпечних робіт усі стаціонарні та переносні засоби гасіння пожежі приводяться у готовність до негайного використання.

Час початку та закінчення вогненебезпечних робіт, а також закінчення огляду приміщень, де виконувалися ці роботи, записується до вахтового (моторного) журналу катера.

3.6. Під час стоянки катера в пункті базування забороняється забруднювати акваторію, залишати мотлох та сміття на пірсах й причалах, створювати передумови для виникнення пожежі на воді і на березі. Під час просушування трюмів вода відкачується тільки в спеціальні цистерни.

Після прибирання приміщень та закінчення інших робіт промащене ганчір’я й сміття виносяться з катера і викидаються у контейнери, які встановлені на березі у спеціально відведених місцях, обладнаних протипожежним інвентарем.

4. Запобігання надходженню води всередину катера

4.1. Під час плавання катера в морі та стоянки в пункті базування стан його корпусу, забортної арматури, водних трубопроводів, горловин цистерн та інших пристроїв, які відгороджують внутрішні приміщення катера від забортного простору, повинен повністю виключати несанкціоноване надходження води всередину катера, затоплення трюмів, приміщень, відсіків, заповнення цистерн, відгороджень тощо.

Положення забортної арматури, люків, дверей, засувок та інших пристроїв, крізь які забортна вода може надходити всередину катера, зазначається у відповідних інструкціях та інших документах і контролюється екіпажем.

4.2. Протікання забортної води всередину катера не допускається. У випадку виникнення протікання нещільність у забортній арматурі негайно усувається.

Усі роботи, пов’язані із забортними отворами, здійснюються тільки з дозволу командира катера.

5. Запобігання аварійним пошкодженням зброї та технічних засобів

5.1. Бойове та повсякденне використання зброї та технічних засобів катера здійснюється з виконанням вимог правил експлуатації.

5.2. Про всі виявлені зауваження, несправності чи поломки та виникнення загрози вибуху, пожежі, надходження забортної води всередину катера і небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) доповідається командирові катера і вживаються необхідні заходи щодо запобігання травматизму (загибелі) екіпажу та усунення виявлених зауважень, несправностей, поломок.

Для швидкого усунення несправностей зброї та технічних засобів на катері має бути повний комплект запасних частин, інструменту та пристроїв.

6. Боротьба з бойовими й аварійними пошкодженнями катера

6.1. Керівництво боротьбою за живучість катера здійснюється командиром катера.

6.2. Ознаками бойового та аварійного пошкодження катера є:

вибух (сильний удар по корпусу катера);

пожежа (поява запаху гару й диму);

надходження забортної води всередину катера (затоплення трюмів, приміщень, відгороджень, цистерн тощо);

поява небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) у приміщеннях (відсіку) катера тощо;

викид розпиленої пальної рідини;

надходження великої кількості пари;

надходження повітря високого тиску, яке неможливо припинити, тощо.

6.3. Перший, хто виявив ознаки пошкодження (аварії) на катері, зобов’язаний:

оголосити голосом аварійну тривогу в приміщенні, відсіку, де він перебуває;

негайно доповісти капітану про місце та характер аварії;

приступити до дій щодо боротьби за живучість.

6.4. У разі аварії у безлюдному приміщенні (відсіку) командир оголошує аварійну тривогу за даними автоматичних приладів, систем виявлення ознак пожежі, надходження води тощо і спрямовує до місця аварії екіпаж катера.

Ніхто не має права без дозволу командира катера залишати аварійне приміщення катера чи ухилятися від спільних дій щодо боротьби за живучість.

6.5. У мирний час у разі аварійного пошкодження командир катера повинен уживати всіх заходів щодо запобігання небезпечному розвитку аварійної обстановки.

З цією метою командир катера повинен:

негайно передати встановлений сигнал про аварію катера;

у разі необхідності зупинити механізми та вимкнути діючі системи, які забезпечують хід та управління катером;

вимкнути електричне живлення аварійного приміщення (відсіку) катера;

перекрити подачу до аварійного приміщення (відсіку) і, наскільки це можливо та доцільно, транзит через нього кисню, повітря високого тиску, палива, мастил та інших катерних запасів;

визначити рубежі оборони, максимально локалізувати аварію, у разі необхідності провести розвідку аварійного приміщення (відсіку), переконатися у відсутності прямої загрози життю екіпажу, рішуче вести боротьбу за живучість, використовуючи всі засоби, які є в розпорядженні;

у процесі з’ясування аварійної обстановки та в разі відсутності загрози її ускладнення ввімкнути системи керування катером та дати хід.

6.6. У воєнний час у випадку бойового чи аварійного пошкодження катера його командир діє згідно з тактичною обстановкою, спрямовуючи свої дії на:

виконання бойового завдання;

відновлення боєздатності катера;

забезпечення прихованості пошкодженого катера.

7. Боротьба з пожежами на катері

Головними завданнями боротьби з пожежами на катері є:

локалізація пожежі в найменшому можливому просторі;

захист особового складу від ураження токсичними газами та опіків;

гасіння пожежі всіма способами та засобами, які є в розпорядженні;

ліквідація умов, що сприяють розвитку пожежі;

запобігання вибуху.

8. Боротьба з надходженням води

8.1. Головними завданнями боротьби з надходженням води всередину катера є:

не допускати надходження всередину катера надмірного обсягу води, що загрожує зменшенням до критичних значень остійності та запасу плавучості катера;

запобігати надходженню забортної води з аварійного приміщення (відсіку) в інші приміщення (відсіки);

зберігати таку осадку катера, яка забезпечує використання зброї, хід та керованість катера.

8.2. Усі технічні засоби, яким загрожує затоплення чи заливання водою, зупиняються та відключаються від електроживлення. Припиняється подача до них палива, пари тощо. Діючими залишаються лише технічні засоби, пристосовані до роботи під водою.

8.3. У разі неефективності вжитих заходів щодо боротьби з надходженням води екіпаж необхідно вивести з аварійного приміщення (відсіку), а приміщення (відсік) герметизувати.

Водночас необхідно стежити із суміжних приміщень (відсіків) за тим, щоб в аварійному приміщенні (відсіку) не стравлювалася повітряна подушка і не відбувалося витікання води та її подальше поширення по катеру.

8.4. У разі надходження великих мас забортної води в кормові (носові) приміщення (відсіки) та їхнього затоплення необхідно контролювати зростання статичного диференту аварійної кінцевої частини катера та вжити всіх заходів щодо припинення його зростання.

9. Боротьба за живучість зброї та технічних засобів

Головними завданнями боротьби за живучість зброї та технічних засобів є:

локалізація аварії шляхом виведення з дії пошкоджених ділянок і переходу на дублюючі та резервні засоби;

збереження можливості використання зброї, а також збереження ходу та керованості катера, підтримання життєдіяльності екіпажу;

відновлення та введення в дію пошкоджених ділянок;

запобігання виникненню внаслідок аварії зброї та технічних засобів вибуху, пожежі, надходження води, небезпечних концентрацій шкідливих та отруйних речовин (газів).

10. Захист екіпажу від впливу шкідливих речовин (газів)

Головними завданнями захисту екіпажу від впливу небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) є:

герметизація катера, катерних приміщень;

з’ясування причин появи небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів);

захист особового складу за допомогою ізолювальних протигазів, індивідуальних дихальних апаратів та інших засобів.

11. Боротьба за врятування аварійного катера та екіпажу

11.1. Під час боротьби за врятування аварійного катера та екіпажу командир катера відповідає за:

повноту і своєчасність доповідей старшому начальнику про критичний стан катера і вжиті заходи;

своєчасне та обґрунтоване рішення про залишення екіпажем аварійного катера, якому загрожує загибель;

збереження вахтового (моторного) журналу, документів, що мають гриф обмеження доступу і спеціальної апаратури або, у разі неможливості врятування, їх знищення;

організацію та порядок залишення екіпажем катера, що гине.

11.2. У випадку надходження всередину корпусу катера великої кількості забортної води підставою для рішення командира катера про залишення особовим складом аварійного катера є такі обставини та зовнішні ознаки:

зростання осадки катера й зниження запасу плавучості до обсягу одного затопленого відсіку;

зростання крену катера й досягнення краєм відкритої палуби вздовж борту поверхні води;

зростання диферента катера й досягнення краєм відкритої палуби аварійної кінцевої частини поверхні води;

зростання крену та диферента катера й досягнення краєм відкритої палуби вздовж борту та краєм відкритої палуби аварійної кінцевої частини поверхні води;

поява на верхній палубі та на бортах, особливо в середній частині катера, тріщин (розривів) і гофрів.

12. Ліквідація наслідків бойових та аварійних пошкоджень катера

12.1. Ліквідація наслідків бойових та аварійних пошкоджень катера здійснюється після успішного завершення боротьби особового складу за живучість катера й усунення безпосередньої загрози для катера. Ліквідація наслідків бойових та аварійних пошкоджень здійснюється з метою відновлення і підтримання боєздатності катера силами екіпажу в морі.

12.2. У разі перебування пошкодженого катера у морі командир катера повинен використовувати всі можливості для усунення отриманих пошкоджень з метою подальшого виконання поставленого завдання або самостійного повернення до свого пункту базування (найближчого порту).

12.3. Головними завданнями ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень катера силами екіпажу в морі є:

ремонт і відновлення технічних засобів забезпечення живучості катера та захисту екіпажу;

штурманського (навігаційного) обладнання, засобів зв’язку та спостереження;

забезпечення режимів роботи головної енергетичної установки, допоміжних механізмів, перевірка справності джерел електроенергії та систем подачі її споживачам;

поповнення катерних запасів до необхідного рівня, який дає можливість успішно виконувати поставлене завдання;

забезпечення умов життєздатності екіпажу катера.

12.4. Перед початком робіт уточнюються обсяг, характер отриманих пошкоджень і можливість їх ліквідації своїми силами.

Командир катера доповідає про своє рішення заступнику Начальника Управління - директору ДО в АРК УДО України, підтримує постійний зв’язок із ним, доповідає про стан ремонтно-відновлювальних робіт.

12.5. Для забезпечення ремонтно-відновлювальних робіт під час ліквідації бойових та аварійних пошкоджень використовуються комплекти запасних частин, інструменту й приладдя, які є на катері, а також усі інші можливості за обставинами, включаючи розбирання однотипних механізмів і систем для їх подальшого використання як запасних частин і деталей, а також доставку на пошкоджений катер необхідних деталей і механізмів.

12.6. Після повернення пошкодженого катера до пункту базування (найближчого порту) своїм ходом або на буксирі ліквідація наслідків бойових чи аварійних пошкоджень насамперед спрямовується на забезпечення непотоплюваності, вибухопожежної безпеки, запобігання аваріям зброї та технічних засобів і виникненню небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів).

V. Базування та матеріальне забезпечення катерів

5.1. ГК призначається пункт базування, який є ділянкою узбережжя з відповідними прилеглими акваторіями та забезпечує безпечну стоянку, постачання та відновлення боєздатності катерів.

5.2. Командир катера зобов’язаний завчасно подати заявки на поповнення запасів, які розглядаються відповідними підрозділами матеріально-технічного забезпечення УДО України.

Командир катера зобов’язаний вжити заходів щодо забезпечення прийняття катером матеріальних засобів у найкоротші строки.

VІ. Катерний розпорядок дня

6.1. Типовий розпорядок дня розробляється та затверджується заступником Начальника Управління - директором ДО в АРК УДО України з урахуванням умов базування катерів, особливостей клімату та пори року.

Катерний розпорядок дня складається командиром катера з урахуванням вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Основною метою розробки катерного розпорядку дня є забезпечення найбільш успішного виконання завдань ГК з урахуванням особливостей служби та життєдіяльності особового складу.

6.2. Усі дії особового складу катера, зазначені в катерному розпорядку дня, виконуються точно в призначений час.

6.3. Після закінчення будь-яких заходів на катері проводиться провітрювання та прибирання приміщень.

VII. Утримання катера

1. Катерні завідування

1.1. Зброя, боєприпаси, технічні засоби, обладнання, засоби забезпечення живучості, корпусні конструкції, надбудова, приміщення катера, арсенали, прилади, майно, запасні частини, інструменти, пристрої тощо призначаються в завідування осіб, визначених згідно з розписом із завідувань, огляду та перевірки зброї і технічних засобів.

1.2. За утримання зброї і технічних засобів відповідає командир катера.

1.3. На катері ведуться загальні відомості обліку (книги обліку), в яких зазначаються прізвища осіб, до завідування яких належать зброя, боєприпаси, технічні засоби, корпусні конструкції, пристрої, засоби забезпечення живучості катера та захисту особового складу катера, запасні частини, інструмент, пристосування тощо.

Загальна відомість обліку (книга обліку) затверджується заступником Начальника Управління - директором ДО в АРК УДО України.

Командир катера повинен контролювати правильність заповнення загальних відомостей обліку (книг обліку), які ведуться на катері, а також їх відповідність катерному розпису із завідувань, огляду і перевірки зброї та технічних засобів.

1.4. На бойових постах складається опис усього обладнання та майна, яке міститься на бойовому посту, і визначаються місця розташування та зберігання табельного майна.

1.5. Табельне майно бойових постів використовується тільки за прямим призначенням.

Для навчання особового складу правилам використання табельного майна виділяється майно поза табелем постачання катера, яке заноситься до книги обліку, і з дозволу командира катера зберігається на катері.

1.6. Катерне майно перевіряється не рідше одного разу на рік. Для проведення перевірки наказом заступника Начальника Управління - директора ДО в АРК УДО України призначається комісія для його перевірки.

Перевірка проводиться за табелями і нормами постачання катера майном. Одночасно комісією перевіряється стан катерного майна та порядок його зберігання.

Акт перевірки катерного майна затверджується командиром катера. У разі виявлення фактів нестачі призначається службове розслідування.

1.7. Зброя, технічні засоби, прилади, засоби забезпечення живучості катера та захисту особового складу, які належать до завідування матросів, старшин, мічманів та офіцерів, повинні мати документацію (паспорт, формуляр тощо), а також інструкції з використання (експлуатації).

Особи, які мають завідування, відповідають за утримання та збереження своїх завідувань. Вони зобов’язані:

досконало знати обладнання та правила використання своїх завідувань, утримувати їх у справному стані, чистоті та готовності до дії;

стежити за тим, щоб усі технічні засоби, які належать до завідування, використовувалися відповідно до вимог інструкцій з експлуатації;

у разі виявлення несправностей уживати заходів щодо їх усунення і проводити випробування технічного засобу в дії.

1.8. Особи (офіцери, мічмани та старшини, які проходять військову службу за контрактом), що мають завідування, з метою підвищення рівня особистої підготовки повинні вести робочі зошити, до яких записуються технічні дані, схеми, ескізи тощо, які розкривають особливості конструкції, а також причини поломок і несправностей зброї та технічних засобів, які належать до завідування.

1.9. Особи, до завідування яких належать установки, механізми, прилади, зобов’язані:

перед введенням у дію установки, механізму, приладу впевнитися в їх справності, особисто готувати їх до роботи і бути присутніми під час введення в дію;

стежити за роботою, у разі виявлення несправностей уживати заходів щодо усунення несправностей або вивести несправні установку, механізм, прилад з дії з обов’язковою доповіддю про це своєму командирові (начальникові);

після виведення з дії несправної установки, механізму, приладу знайти причину несправності, усунути її, привести механізм, установку, прилад у готовність до подальшої роботи, про що доповісти своєму командирові (начальникові);

вимагати від осіб, які обслуговують установку, механізм, прилад, виконання вимог інструкцій з експлуатації;

одержувати матеріали, необхідні для догляду за зброєю та технічними засобами, які належать до завідування, стежити за їх витратою за призначенням, своєчасно в установленому порядку списувати й поповнювати відповідно до норм.

1.10. Особовий склад, до завідування якого належать переносні частини озброєння, засоби забезпечення живучості катера, індивідуальні засоби захисту, а також запасні частини, інструменти, приладдя, прилади тощо, зобов’язаний зберігати їх у спеціально обладнаних для цього місцях і використовувати тільки за призначенням.

2. Зберігання на катері стрілецької зброї та боєприпасів до неї

2.1. Облік і зберігання на катері стрілецької зброї та боєприпасів до неї здійснюються у порядку, визначеному Начальником УДО України.

Ураховуючи конструктивні особливості катерів та особливості служби ГК, розробляються додаткові інструкції з організації обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів до неї, які затверджуються заступником Начальника Управління - директором ДО в АРК УДО України.

2.2. На катерах стрілецька зброя та боєприпаси до неї зберігаються в арсеналах або спеціально обладнаних приміщеннях. Боєприпаси до стрілецької зброї зберігаються окремо від стрілецької зброї у спеціально обладнаних приміщеннях або окремих металевих скринях.

2.3. За обладнання арсеналів і спеціальних приміщень для зберігання стрілецької зброї та боєприпасів до неї та їх зберігання відповідає командир катера.

За організацію обліку, приймання (здавання) на катер, видачі (приймання) особовому складу катера стрілецької зброї та боєприпасів до неї, а також за охорону і додержання правил відмикання (замикання) арсеналів відповідає командир катера або його помічник (якщо такий передбачений).

3. Огляд катера

3.1. Огляд катера проводиться з метою перевірки бойової готовності, стану зброї, технічних засобів, катерних пристроїв, засобів забезпечення живучості катера, а також підготовки особового складу до дій за бойовими катерними розписами та бойовими інструкціями. Огляд проводиться заступником Начальника Управління - директором ДО в АРК УДО України та командиром катера.

3.2. Спеціальні (інспекторські) огляди катерів проводяться особами, які призначаються Начальником УДО України під час інспектування (перевірки) ДО в АРК УДО України.

3.3. Огляд катера призначається заздалегідь, порядок і час проведення огляду зазначаються в плані, який оголошується особовому складу катера для проведення підготовки катера до огляду.

3.4. Огляд катера може проводитися раптово. У цьому разі план огляду катера оголошується особовому складу безпосередньо перед проведенням огляду.

Для проведення огляду катера відкриваються всі приміщення катера, в них забезпечується добре освітлення, знімаються чохли зі зброї, підготовлюються до роботи технічні засоби, розгортаються засоби боротьби за живучість катера, підготовлюється до перевірки документація та виконуються інші необхідні заходи.

Під час зустрічі особи, яка проводить огляд, командир катера подає йому добову відомість та супроводжує його під час проведення огляду.

3.5. Під час стоянки в пункті базування план огляду катера може передбачати обхід катера з метою перевірки стану зброї, технічних засобів, засобів забезпечення живучості, утримання приміщень, перевірки підготовленості особового складу методом опитування обов’язків чи шляхом проведення контрольних навчань, а також стройовий огляд особового складу та опитування його щодо скарг і заяв.

3.6. Під час проведення спеціального (інспекторського) огляду призначається вихід катера в море для виконання бойової вправи з фактичним застосуванням зброї й перевіркою дій особового складу з імітацією бойових пошкоджень катера в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження.

4. Роботи на катері

4.1. Катерні роботи виконуються особовим складом з метою підтримання в належному стані зброї, технічних засобів, засобів боротьби за живучість катера, приміщень, корпусних конструкцій.

4.2. Роботи зазначаються у добовому плані катера і проводяться у час, визначений розпорядком дня.

5. Прибирання на катері

5.1. Для підтримання відповідно до санітарно-гігієнічних вимог чистоти і порядку на катері у час, визначений у розпорядку дня, проводиться прибирання.

На катері спеціально обладнуються місця для зберігання інвентарю та матеріалів для проведення прибирання.

5.2. Розписом з прибирання передбачається прибирання всіх приміщень катера, палуби, надбудов, бортів, трюмів тощо.

VIII. Катерні правила

1. Правила поведінки особового складу на катері

1.1. Особовий склад катера повинен знати й додержуватись таких правил поведінки на катері:

підійматися на катер чи сходити з нього лише по призначених для цього трапах (сходнях);

по трапах (сходнях) і проходах катера рухатися швидко, енергійно, не зупиняючись;

за тривогою рухатися до носа катера по правому борту, до корми катера - по лівому борту;

не розмовляти без службової потреби з особами, які виконують службові обов’язки, щоб не відвертати їхньої уваги;

якщо це не стосується власних службових обов’язків, не вмикати, не вимикати та не перемикати будь-які прилади, системи тощо;

не сідати та не спиратися на кришки вентиляційних шахт, кожухи, леєрні загородження, планшири, кнехти тощо;

купатися за бортом катера лише у визначений час, входити у воду та виходити з неї під час купання лише в зазначених місцях;

підтримувати чистоту в місцях загального користування; не викидати за борт сміття, не зливати воду, забруднену пально-мастильними матеріалами;

не приносити на катер спиртних напоїв, наркотичних речовин, не приймати їх від інших осіб і не вживати.

1.2. На катері особовому складу без попереднього дозволу або наказу прямого начальника забороняється:

спускатися за борт катера;

без дозволу командира катера вносити на катер або передавати з катера будь-які предмети, в тому числі й особисті речі;

ловити рибу з борту катера або плавучих засобів, що пришвартовані до борту катера, а також з причальної стінки, пірса тощо, біля яких стоїть катер;

тримати будь-які інструменти, пристосування, матеріали, предмети обмундирування, а також предмети особистого вжитку в безпосередній близькості від механізмів, приводів, паропроводів, електричних розподільчих пристроїв, вентиляційних систем тощо, а також прилаштовувати будь-що до електричних кабелів, трубопроводів, механізмів.

1.3. Особи, призначені на катер, а також особи, які тимчасово прибули на катер, повинні отримати інструктаж з правил поведінки на катері і неухильно їх додержуватись.

1.4. На кожний катер наказом Начальника УДО України призначається командир катера.

Командиром катера призначається офіцер, який має допуск до самостійного управління катером. Він зобов’язаний стежити за справністю, укомплектованістю та належним утриманням катера.

Допуск осіб до самостійного управління катером здійснюється за наказом заступника Начальника Управління - директором ДО в АРК УДО України.

1.5. Катери не повинні перевантажуватися. Для всіх катерів визначається вантажність та місткість пасажирів за різних погодних умов.

1.6. За дотримання норм вантажності та місткості пасажирів відповідає командир катера.

1.7. Під час руху катера командир катера суворо додержується вимог документів із запобігання зіткненню суден у морі, а також всіх вимог безпеки, стежить за змінами метеорологічної обстановки і вживає відповідних заходів у разі зміни погоди.

1.8. У випадку аварії катера командир за допомогою радіо чи візуальних засобів зв’язку негайно доповідає про це на ближчий береговий пост (катер), керує боротьбою з аварією та вживає усіх можливих заходів для врятування людей, які перебувають на катері.

У темний час доби катери несуть встановлені вогні.

Командир катера повинен надавати допомогу іншим суднам, що зазнали лиха, та людям, які потребують порятунку.

2. Правила безпеки на катері

2.1. Правила безпеки на катері неухильно додержуються всім особовим складом і служать для запобігання нещасним випадкам, пошкодженням зброї та технічних засобів, псуванню катерного майна, обладнання тощо.

Командир катера повинен забезпечувати додержання правил безпеки підлеглим особовим складом під час виконання робіт, проведення практичних занять, тренувань, навчань тощо як під час перебування катера в плаванні, так і під час стоянки в пункті базування та перебування катера на ремонті (у доку).

2.2. Контроль за додержанням правил безпеки на катері покладається на командира катера.

У разі виявлення порушення правил безпеки необхідно вжити негайних заходів щодо усунення порушень і доповісти про це за підпорядкованістю, щоб порушення правил безпеки не сталося вдруге.

2.3. До небезпечних робіт, які виконуються на катері, належать:

вибухопожежонебезпечні роботи;

навантаження й розвантаження боєприпасів;

вантажопідіймальні роботи;

роботи з електрообладнанням;

роботи із системами, які перебувають під тиском; водолазні роботи;

роботи, які можуть призвести до виникнення на катері великого крену (диферента);

роботи з отруйними та небезпечними для здоров’я особового складу речовинами, газами тощо;

роботи з акумуляторами;

роботи в обтічниках (контейнерах) антен гідроакустичних станцій (комплексів);

роботи, які виконуються на висоті та за бортом катера.

2.4. З метою додержання правил безпеки перед початком робіт проводиться інструктаж виконавців робіт. Про виконання небезпечних робіт робиться запис у вахтовому (моторному) журналі, де зазначається, за чиїм наказом та дозволом проводяться роботи, безпосередній керівник роботи, кількість особового складу, задіяного до виконання роботи, проведення інструктажу та інші відомості.

2.5. Запобіжні пристрої, якими обладнуються технічні засоби катера, а також вимірювальні прилади, що мають контрольну стрілку максимального навантаження, повинні утримуватися справними і постійно перевірятися в терміни, зазначені в керівних документах.

2.6. Водолазні роботи на катері виконуються відповідно до вимог керівних документів.

Під час проведення водолазних робіт біля підводної частини катера категорично забороняється:

запускати насоси забортної води;

виконувати вибухові роботи;

умикати гідроакустичні станції та працювати на них;

продувати баластні цистерни та інші пристрої стисненим повітрям;

провертати лінії валів; висувати, убирати й випробовувати рульові пристрої, які є під водою.

Якщо через умови обстановки виникає необхідність виконання зазначених дій під час проведення водолазних робіт, то вживаються всі можливі заходи щодо забезпечення безпеки водолаза.

2.7. Під час прийняття на катер та зберігання на ньому балонів із стисненим повітрям, киснем, ацетиленом та іншими газами виконуються такі вимоги:

балони приймаються лише у разі наявності паспортів, клейма про їх випробування, запобіжних кілець та ковпаків, які захищають головки балонів від ударів;

балони зберігаються на спеціальних стелажах і надійно закріплюються;

забороняється зберігати в одному приміщенні балони з киснем та легкозаймистими газами, а також балони з газами, що утворюють у разі поєднання вибухові або вогненебезпечні суміші;

забороняється зберігати балони в одному приміщенні з вибуховими та легкозаймистими матеріалами;

приміщення, де зберігаються балони, повинні систематично вентилюватися, а балони - перевірятися на витікання;

забороняється розміщувати балони поблизу нагрівальних приладів;

необхідно вживати заходів щодо запобігання падінню балонів або ударам по них;

забороняється змінювати встановлене пофарбування балонів; слід пам’ятати, що кисень та мастила можуть стати причиною вибуху та пожежі.

2.8. Члени екіпажу катера, до завідування яких належать вибухові, вогненебезпечні, отруйні речовини та агресивні рідини, відповідають за їхнє збереження та правильне використання.

2.9. Перед виходом катера в море всі предмети, які можуть зміститися (перекинутися) під час качки, надійно закріплюються, постійні та штормові леєри перевіряються та обтягуються, а їхні стояки закріплюються.

2.10. У морі за штормових умов на катерах з моменту виходу в море особовий склад постійно перебуває у рятівних жилетах.

Швартовні команди перебувають у рятівних жилетах під час виконання своїх обов’язків незалежно від погоди.

2.11. Особи, які тимчасово перебувають на катері, у тому числі й персонал відповідних підприємств під час проведення ремонту катера, ознайомлюються командиром катера з правилами безпеки та неухильно додержуються їх.

За безпеку осіб, які тимчасово перебувають на катері, відповідає командир катера. Команди та особи, які тимчасово перебувають на катері, виконують команди командира катера.

Начальник Інспекції
полковник


С. Корнійчук

Інформація
Розділи
Регуляторні кейси