Як відкрити кіоск з кавою в Україні

Розповісти друзям
Відправити результат на email
Етапи для створення бізнесу
Коди КВЕД , які необхідно вказати при реєстрації

1. Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10)

Опис бізнесу

Скільки процедур необхідно пройти: 20

Скільки документів необхідно зібрати для їх проходження: 53

Скільки документів Ви отримаєте в результаті: 19

1. Закон, Верховна Рада України, Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, №755-IV, від 15.05.2003 2. Наказ, Мін'юст України, Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, №359/5, від 09.02.2016 3. Розпорядження, Кабінет Міністрів України, Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг, №523-р, від 16.05.2014 4. Постанова, Національний банк, Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, №492, від 12.11.2003 5. Кодекс України, Верховна Рада України, Податковий кодекс України, №2755-VI, від 02.12.2010 6. Наказ, Мінфін України, Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, №1675, від 20.12.2011 7. Наказ, Мінфін України, Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (Заява про застосування спрощеної системи оподаткування), №1675, від 20.12.2011 8. Наказ, Мінфін України, Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, №916, від 21.10.2015 9. Кодекс України, Верховна Рада України, Земельний кодекс України, №2768-III, від 25.10.2001 10. Наказ, Мінагрополітики України, Про затвердження форм документів, необхідних для проведення земельних торгів, №580, від 25.09.2012 11. Закон, Верховна Рада України, Про нотаріат, №3425-XII, від 02.09.1993 12. Кодекс України, Верховна Рада України, Цивільний кодекс України, №435-IV, від 16.01.2003 13. Наказ, Мін'юст України, Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, №296/5, від 22.02.2012 14. Постанова, Кабінет Міністрів України, Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру (додатки 2-57 до Порядку), №1051, від 17.10.2012 15. Закон, Верховна Рада України, Про оцінку земель, №1378-IV, від 11.12.2003 16. Наказ, Мінагрополітики України, Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, №489, від 25.11.2016 17. Наказ, Мінагрополітики України, Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), №508, від 22.08.2013 18. Декрет, Кабінет Міністрів України, Про державне мито, №7-93, від 21.01.1993 19. Закон, Верховна Рада України, Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, №1952-IV, від 01.07.2004 20. Постанова, Кабінет Міністрів України, Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, №1127, від 25.12.2015 21. Постанова, Кабінет Міністрів України, Про затвердження Типового договору оренди землі, №220, від 03.03.2004 22. Наказ, Мінрегіон України, Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, №244, від 21.10.2011 23. Кодекс України, Верховна Рада України, Кодекс адміністративного судочинства України, №2747-IV, від 06.07.2005 24. Постанова, Кабінет Міністрів України, Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, №440, від 05.06.2013 25. Закон, Верховна Рада України, Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, №2806-IV, від 06.09.2005 26. Закон, Верховна Рада України, Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів, №771/97-ВР, від 23.12.1997 27. Наказ, Мінагрополітики України, Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, №39, від 10.02.2016 28. Закон, Верховна Рада України, Про зайнятість населення, №5067-VI, від 05.07.2012 29. Закон, Верховна Рада УРСР, Про зайнятість населення, №803-XII, від 01.03.1991 30. Наказ, Мінсоцполітики України, Про затвердження форми звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” та Порядку її подання, №316, від 31.05.2013 31. Кодекс України, Верховна Рада УРСР, Кодекс законів про працю України, №322-VIII, від 10.12.1971 32. Наказ, Мінпраці України (до1997р.), Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, №58, від 29.07.1993 33. Постанова, Кабінет Міністрів України, Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, №413, від 17.06.2015 34. Наказ, Мінфін України, Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, №547, від 14.06.2016 35. Постанова, Кабінет Міністрів України, Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, №601, від 12.05.2004 36. Наказ, Мінфін України, Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій, №547, від 14.06.2016 37. Закон, Верховна Рада України, Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, №265/95-ВР, від 06.07.1995 38. Наказ, Мінфін України, Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, №547, від 14.06.2016 39. Закон, Верховна Рада України, Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, №2346-III, від 05.04.2001 40. Закон, Верховна Рада УРСР, Про захист прав споживачів, №1023-XII, від 12.05.1991 41. Постанова, Кабінет Міністрів України, Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів, №878, від 29.09.2010 42. Постанова, Національний банк, Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів, №705, від 05.11.2014 43. Закон, Верховна Рада України, Про рекламу, №270/96-ВР, від 03.07.1996 44. Постанова, Кабінет Міністрів України, Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами, №2067, від 29.12.2003

Внесення інформації про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, що підтверджується випискою

  1. Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (для фізичної особи - підприємця)
  2. Опис державного реєстратора про дату та час отримання документів та кодом доступу (для фізичної особи-підприємця)
Приклад документа:
  1. Київська міська державна адміністрація
  2. Районні місцеві державні адміністрації
  3. Виконавчі органи сільських, селищних рад
  4. Виконавчі органи міських рад (міста районного значення)
  5. Виконавчі органи міських рад (міста обласного значення)
  6. Виконавчі органи міських рад (міста зі спеціальним статусом)
  7. Районні у місті державні адміністрації

Державна реєстрація проводиться суб’єктом державної реєстрації незалежно від місцезнаходження юридичної особи, фізичної особи – підприємця чи громадського формування в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місцезнаходження такої особи чи формування в межах України.

  1. Заява про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця
    Подати таку заяву може будь-який повнолітній (досяг 18 років) громадянин України. Подання заяви можливе з 16 років у разі наявності письмової нотаріально засвідченої згоди батьків.
  2. Реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість - за бажанням
  3. Заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування - за бажанням
  4. Документ, що посвідчує особу, яка подає документи
    Копія
Приклади документів:
Безоплатно

У випадку реєстрації фізичної особи-підприємця у нотаріуса, оплата за нотаріальні послуги стягується відповідно до домовленості сторін.

Внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичних осіб здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів.

Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у Єдиному державному реєстрі.

Одноособово суб’єктом реєстрації

  1. Документи подано особою, яка не має на це повноважень
  2. Документи суперечать вимогам Конституції та законів України
  3. У Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії
  4. Не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку
  5. наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як фізична особа - підприємець
  6. наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом

1. Підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є:

1) подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі;

2) невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону:

- документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

- текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

- документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

- документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

- заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

5) невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону;

6) несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі;

7) подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.

2. Зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

Зупинення розгляду документів здійснюється протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після надходження документів, поданих для державної реєстрації.

3. Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення.

4. Повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку та виключного переліку підстав для його зупинення та рішення суб’єкта державної реєстрації про зупинення розгляду документів розміщуються на порталі електронних сервісів у день зупинення та надсилаються заявнику на адресу його електронної пошти.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю або до суду

Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (п. 1 ст. 50 Цивільного кодексу України).

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) (п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України). 

Реєстрація фізичною особою-підприємцем неповнолітньої особи

Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця (п. 3 ст. 34 Цивільного кодексу України).

Реєстрація фізичною особою-підприємцем особи, що зареєстрована на території проведення АТО

Для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, реєстрація фізичної особи - підприємця здійснюється державними реєстраторами за адресою тимчасового проживання без вимоги державних реєстраторів реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві наявності реєстрації місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій (ст. 4 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", ч. 1 п. 1 Наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016  № 3359/5 "Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць").

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджений Кабінетом Міністрів України. 

Реєстрація фізичною особою-підприємцем особи, що зареєстрована на території тимчасово окупованої АР Крим

Реєстрація внутрішньо переміщеної особи як фізичної особи - підприємця здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ч. 6 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VIIч. 1 п. 1 Наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016  № 3359/5 "Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць")

Застосування печаток

На сьогоднішній день використання печаток в процесі діяльності суб’єктів господарювання не є обов’язковим в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями», однак, відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Для її виготовлення не потрібні жодні документи.

  Цю процедуру можна пройти онлайн

Відкриття банківського рахунку фізичної особи-підприємця

  1. Заява про відкриття поточного рахунку фізичної особи-підприємця
    Як правило надається та заповнюється безпосередньо в відділенні банку
  2. Картка зі зразками підписів
    Надається безпосередньо в відділенні банку. Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку.
  3. Документ, що посвідчує особу, яка подає документи
  4. Реєстраційний номер облікової картки платника податків
    Не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган
Приклади документів:
Не визначено
  1. Наявність у банку підтвердженої інформації про те, що будь-який з поданих документів є нечинним
  2. Здійснення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України є неможливим

Банк має право витребувати від клієнта інші документи та відомості, крім визначених цією Інструкцією, з метою ідентифікації та верифікації його особи, змісту діяльності та фінансового стану (п. 2.9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, завтердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003  № 492).

Внесення інформації про суб'єкта господарювання до Реєстру платників єдиного податку.

Акти, якими передбачено:
п. 298.1 і 298.7 статті 298 та пункт 299.10 статті 299 глави 1 розділу XIV, Кодекс України, Верховна Рада України, Податковий кодекс України, №2755-VI, від 02.12.2010
Витяг з Реєстру платників єдиного податку

Отримання витягу не є обов'язковим і відбувається за бажанням платника.

Приклад документа:
Акти, якими передбачено:
п. 298.1 і 298.7 статті 298 та пункт 299.10 статті 299 глави 1 розділу XIV, Кодекс України, Верховна Рада України, Податковий кодекс України, №2755-VI, від 02.12.2010
  1. Державна фіскальна служба України
  2. Територіальні органи Державної фіскальної служби
  3. Київська міська державна адміністрація
  4. Районні місцеві державні адміністрації
  5. Виконавчі органи сільських, селищних рад
  6. Виконавчі органи міських рад (міста обласного значення)
  7. Виконавчі органи міських рад (міста районного значення)
  8. Виконавчі органи міських рад (міста зі спеціальним статусом)
  9. Районні у місті державні адміністрації

Суб'єкт може подати заяву державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи -
підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з заяви про державну реєстрацію на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Суб'єктами державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб’єкти.

  1. Центри надання адміністративних послуг
  2. Нотаріуси
  3. Акредитовані суб'єкти

Суб'єкт може подати заяву державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи -
підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з заяви про державну реєстрацію на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Суб'єктами державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб’єкти.

Безоплатно

У випадку подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування під час реєстрації фізичної особи-підприємця або створення юридичної особи у нотаріуса, оплата за нотаріальні послуги стягується відповідно до домовленості сторін.

Протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

Акти, якими передбачено:
п. п. 4 ст. 299 глави 1 розділу XIV, Кодекс України, Верховна Рада України, Податковий кодекс України, №2755-VI, від 02.12.2010

У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

  1. Невідповідність суб’єкта господарювання вимогам, встановленим статтею 291 Податкового Кодексу України
  2. Наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації
  3. Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, подав заяву до контролюючого органу пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу
  4. Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, подав заяву про перехід на спрощену систему оподаткування більше ніж один раз протягом календарного року
  5. Протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання не дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу України

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження здійснюється згідно з п. 56.3 ПКУ та Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами".

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган прийняв рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Судове оскарження відбувається згідно з п. 56.18 ПКУ.

Платник податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою

Акти, якими передбачено:
п. 299.10 ст. 299 глави 1 розділу XIV, Кодекс України, Верховна Рада України, Податковий кодекс України, №2755-VI, від 02.12.2010

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

(пункт 291.4. статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України)

Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:

- суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

- фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

- фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

- суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

- фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

- суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

(пункт 291.5. та пункт 291.5-1 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України)

Визначення переможця земельних торгів

  1. Заява про участь у торгах (для фізичних осіб)
  2. Заява про участь у земельних торгах (для юридичних осіб – резидентів)
  3. Заява про участь у земельних торгах (для юридичних осіб – нерезидентів)
  4. Інформація про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи (для юридичних осіб)
  5. Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичної особи)
  6. Документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків).
Акти, якими передбачено:
Стаття 137, Стаття 137, Стаття 137, Стаття 137, Стаття 137, Стаття 137, Кодекс України, Верховна Рада України, Земельний кодекс України, №2768-III, від 25.10.2001
Додаток до пункту 2.1, Додаток до пункту 2.2, Додаток до пункту 2.3, Наказ, Мінагрополітики України, Про затвердження форм документів, необхідних для проведення земельних торгів, №580, від 25.09.2012
Є платежі
  1. Реєстраційний внесок.
    Розмір: Не може перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму .
    Період: .
  2. Гарантійний внесок.
    Розмір: 5 відсотків стартової ціни продажу земельної ділянки або стартового розміру річної плати за користування земельною ділянкою (у разі продажу прав на земельну ділянку (оренди, суперфіцію, емфітевзису)..
    Період: .
Акти, якими передбачено:
Стаття 135, Стаття 135, Стаття 135, Кодекс України, Верховна Рада України, Земельний кодекс України, №2768-III, від 25.10.2001

Земельні торги проводяться не раніше 30 днів та не пізніше 90 днів після оприлюднення оголошення.

Особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, не пізніше ніж за три робочі дні до їх проведення подає виконавцю земельних торгів:

а) заяву про участь у земельних торгах;

б) інформацію про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, інформацію про державу, в якій зареєстровані або мають постійне місце проживання засновники (учасники) юридичної особи, у статутному (складеному) капіталі якої є частка іноземного капіталу; або прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку у паспорті) фізичної особи - підприємця. Фізичні особи, які не є підприємцями, подають копію довідки про присвоєння їм реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків) або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку у паспорті). Для іноземних громадян та осіб без громадянства - прізвище, ім'я та по батькові, громадянство (підданство) іншої держави, постійне місце проживання в країні, громадянином (підданим) якої є особа; для іноземних юридичних осіб - найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована юридична особа. Копії засвідчуються підписом особи, яка бажає взяти участь у торгах; в) документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків). Представник фізичної чи юридичної особи подає також документи, що підтверджують право діяти від імені учасника торгів.

Виконавець земельних торгів приймає документи в учасників - фізичних осіб та представників учасників - юридичних осіб.

 Виконавець земельних торгів після отримання документів заносить до книги реєстрації учасників торгів порядковий номер учасника і номер лота, який він виявив бажання придбати, та видає учаснику (його представнику) довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку, вхідний квиток, інформаційну картку на лот та картку учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення торгів).

 До книги реєстрації учасників земельних торгів вноситься інформація, зазначена в абзаці другому цієї частини, а також:

а) для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, зареєстроване місце проживання (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

б) для юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, - найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, для юридичних осіб, у статутному (складеному) капіталі яких є частка іноземного капіталу, - також інформація про державу, в якій зареєстровані або мають постійне місце проживання іноземні засновники (учасники);

в) для іноземних громадян та осіб без громадянства - громадянство (підданство) іншої держави, прізвище, ім'я та по батькові, постійне місце проживання в країні, громадянином (підданим) якої є особа; для іноземних юридичних осіб - найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована така юридична особа.

 Інформація про особу учасника (його представника), що міститься в поданих ним документах, не підлягає розголошенню, крім випадків, установлених законом.

У день проведення торгів виконавець реєструє присутніх учасників. Учасник (його представник) зобов'язаний пред'явити паспорт (довіреність на вчинення дій під час торгів, зокрема на участь у торгах та підписання протоколу про результати торгів, і паспорт). Після цього виконавець видає учаснику табличку з номером. Реєстрація починається за три години та закінчується за 20 хвилин до початку торгів. Незареєстровані особи до участі у торгах не допускаються.

Форми заяви про участь у торгах, довідки про отримання документів виконавцем земельних торгів, книги реєстрації учасників торгів, вхідного квитка, інформаційної картки на лот та картки учасника торгів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Під час проведення торгів мають право бути присутніми та здійснювати звукозапис і відеозйомку процесу проведення торгів представники засобів масової інформації та громадських об'єднань. За рішенням ліцитатора під час торгів за певним лотом у залі можуть бути присутні учасники, які не беруть участі в торгах за цим лотом, а також особи, які не є учасниками, за запрошенням організатора земельних торгів.

Особам, які не є учасниками торгів за конкретним лотом, забороняється втручатися у торги в будь-який спосіб, вчиняти дії, спрямовані на умисне створення перешкод для проведення торгів (пересуватися по залу та голосно розмовляти без дозволу ліцитатора, відвертати увагу учасників).

Ліцитатор для усунення порушень та відновлення порядку має право: усно попередити учасника чи запрошену особу про необхідність припинення порушень, але не більше одного разу за кожний вид порушення; вимагати від учасника чи запрошеної особи залишити зал торгів за неодноразове порушення порядку проведення торгів; тимчасово припинити проведення торгів та оголосити перерву в разі порушення учасниками правил проведення торгів.

Земельні торги починаються з оголошення ліцитатором порядку їх проведення.

Лот виставляється на торги за наявності не менш як двох зареєстрованих учасників. 

Ліцитатор оголошує номер лота, зазначений в інформаційній картці, місце розташування, розмір, цільове призначення земельної ділянки та можливі види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, а також стартову ціну лота.

 Торги починаються з оголошення ліцитатором стартової ціни одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга), якщо один або більше учасників сповістили про готовність придбати лот.

Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни ніхто з учасників не висловив бажання придбати лот за ціною, оголошеною ліцитатором, лот знімається з продажу на цих торгах. У разі якщо про готовність придбати лот за стартовою ціною сповістили не менш як два учасники, ліцитатор збільшує стартову ціну на крок торгів з подальшим послідовним збільшенням ціни. Значення кроку торгів встановлюється організатором у розмірі до 5 відсотків стартової ціни земельної ділянки, або до 0,5 відсотка стартової плати за користування земельною ділянкою (оренди, суперфіцію, емфітевзису) у разі продажу права на неї.

У ході торгів учасники повідомляють про намір придбати лот за оголошеною ліцитатором ціною у два способи: підняттям таблички з номером, повернутим до ліцитатора, що засвідчує прийняття ціни, запропонованої ліцитатором (прийняття пропозиції ціни без голосу), або підняттям таблички з одночасним оголошенням своєї пропозиції стосовно ціни лота, яка має бути більшою, ніж названа ліцитатором ціна, щонайменше на один крок торгів і обов'язково кратною кроку торгів (пропозиція ціни з голосу). Якщо запропонована учасником ціна перевищує оголошену ліцитатором ціну, ліцитатор називає номер учасника і повідомляє про його пропозицію. У разі якщо ціна, запропонована з голосу одним із учасників, більша за ціну, оголошену ліцитатором, але не кратна кроку торгів, ліцитатор трактує таку пропозицію як згоду учасника збільшити ціну на відповідну кількість кроків торгів, називає номер цього учасника і запропоновану ним ціну, кратну кроку торгів. Якщо учасник підняв табличку та оголосив ціну, меншу за оголошену ліцитатором або попереднім учасником, ліцитатор повторює свою ціну або ціну попереднього учасника, вважаючи підняття таблички учасником, який запропонував меншу ціну, за згоду прийняти ціну, яку назвав ліцитатор або попередній учасник. Після цього ліцитатор оголошує наступну ціну, збільшену на крок торгів. Мовчання учасника, який першим підняв табличку з номером після оголошення ліцитатором ціни, трактується як згода учасника на запропоновану ліцитатором ціну. Після цього ліцитатор називає номер учасника, який першим підняв табличку, і оголошує наступну ціну, збільшену на крок торгів. У разі якщо після оголошення запропонованої ліцитатором ціни одночасно декілька учасників піднімають свої таблички з номером (прийняття пропозиції ціни без голосу), ліцитатор називає нову ціну, збільшену на крок торгів, не оголошуючи номерів учасників до того моменту, коли будь-який з них не оголосить свою ціну або ліцитатор не визначить, який з учасників підняв табличку першим під час чергового збільшення оголошеної ліцитатором ціни. Якщо під час послідовного збільшення ціни ліцитатором одночасно декілька учасників залишають свої таблички піднятими, ліцитатор у будь-який момент на свій розсуд може запропонувати їм оголосити свою ціну і після першого оголошення одним з учасників своєї пропозиції назвати номер учасника, який оголосив пропозицію, а також ціну, запропоновану таким учасником, а потім оголосити наступну ціну, збільшену на крок торгів. У разі якщо два або більше учасників одночасно погодилися з оголошеною ціною, але не погодилися з наступною ціною, збільшеною на крок торгів, ліцитатор може оголосити про зменшення кроку торгів і назвати наступну ціну, збільшену на новий крок торгів. Якщо після цього ніхто з учасників не висловить бажання придбати лот за оголошеною ліцитатором останньою ціною, ліцитатор може запропонувати їм оголосити свою ціну. Після оголошення одним з учасників своєї пропозиції ліцитатор називає номер учасника, який оголосив пропозицію, а також запропоновану ним ціну. Інші учасники можуть запропонувати лише вищу за оголошену ціну, яку ліцитатор оголошує разом з номером учасника і збільшує на наступний крок. У разі якщо протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не запропонована вища ціна, ліцитатор закінчує торги за лотом одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга) та проголошенням слова "Продано", називає ціну продажу лота за останньою найбільшою ціною, за якою виявлено намір придбати лот, номер переможця і викликає його для підписання протоколу, який ведеться під час торгів.

Переможець, який відмовився від підписання протоколу, позбавляється права на подальшу участь у торгах з продажу цього лота. До протоколу вноситься запис про відмову переможця від його підписання. У такому разі протокол підписується ліцитатором та представником організатора земельних торгів у день проведення торгів. За наявності інших учасників, які виявили бажання придбати зазначений лот, ліцитатор відновлює торги за цим об'єктом у день проведення торгів. За умови відсутності таких учасників лот виставляється на повторні торги.

Після закінчення торгів за кожним лотом ліцитатор має право оголосити перерву на 15 хвилин.

У процесі проведення торгів виконавець веде протокол, у якому зазначаються номер лота, стартова ціна та ціна продажу лота, відомості про переможця, номери рахунків, на які переможець повинен внести кошти за придбаний лот. У разі потреби до протоколу може вноситися й інша інформація. Протокол підписується переможцем, ліцитатором та організатором земельних торгів або його представником негайно після закінчення торгів за лотом у двох примірниках. Один примірник протоколу видається переможцю. 23. Ліцитатор оголошує про завершення земельних торгів після підписання протоколу торгів

.Договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів, крім випадків, передбачених частиною двадцять дев'ятою цієї статті. У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний з них.

Укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально посвідчується. Для посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки нотаріусу подається протокол торгів з інформацією про земельну ділянку, відповідальність за достовірність якої покладається на організатора земельних торгів.

Право на земельну ділянку, набуте за результатами проведення торгів, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Гарантійний внесок, сплачений переможцем до початку торгів, зараховується до купівельної ціни.

У разі продажу земельної ділянки державної чи комунальної власності або права на неї  виконавець земельних торгів протягом семи банківських днів після закінчення торгів перераховує суму гарантійного внеску, сплаченого на його рахунок переможцем, на відповідні рахунки організатора земельних торгів, відкриті в органах центрального органу виконавчої влади, утвореного для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування надходжень від продажу земельних ділянок або прав на них, та перераховує гарантійні внески учасників, що не повертаються, на відповідні бюджетні рахунки, відкриті в органах центрального органу виконавчої влади, утвореного для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування інших надходжень, крім суми винагороди, що підлягає сплаті організатором земельних торгів виконавцю земельних торгів відповідно до договору про проведення земельних торгів.

У разі визнання переможцями торгів осіб договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення укладається після отримання погодження Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України про продаж земельних ділянок цим особам у випадках і в порядку, встановлених законом. У разі відмови Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України у такому погодженні торги за таким лотом вважаються такими, що не відбулися.

На торгах зобов'язаний бути присутній організатор земельних торгів або його представник, уповноважений укладати від імені організатора земельних торгів договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.

Ціна продажу земельної ділянки, плата за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на торгах, а також сума витрат, здійснених організатором або виконавцем земельних торгів на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, підлягають сплаті переможцем земельних торгів не пізніше трьох банківських днів з дня укладення відповідного договору.

Незареєстровані особи до участі у торгах не допускаються.

Заявник або його представник для реєстрації у земельних торгах зобов'язаний пред'явити паспорт  та довіреність на вчинення дій під час торгів,.

Судовий порядок оскраження

Нотаріальне посвідчення договору (угоди) із земельною ділянкою
  1. Договір (угода) на земельну ділянку
    Договір може передбачати як передачу права власності на земельну ділянку, так і передачу іншого речового права на земельну ділянку
  2. Дозвіл органу опіки та піклування на правочин від імені неповнолітніх
  3. Письмова згода іншого з подружжя (у разі якщо земельна ділянка відноситься до спільного майна подружжя)
  4. Договір про порядок володіння та користування спільним майном (у разі якщо земельна ділянка знаходиться у спільній власності)
  5. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку
  6. Документ, що посвідчує право на земельну ділянку (для земельних ділянок, право на які виникло до 2012 року)
  7. Документ про сплату податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної у правочині, але не нижче оціночної вартості земельної ділянки
  8. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (у разі міни земельної ділянки)
  9. Звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки (у разі відчуження ділянки державної або комунальної власності)
Акти, якими передбачено:
Кодекс України, Верховна Рада України, Цивільний кодекс України, №435-IV, від 16.01.2003
Кодекс України, Верховна Рада України, Земельний кодекс України, №2768-III, від 25.10.2001
Пункт 3.5 глави 1 розділу 2 , Пункт 4.2 глава 1 розділ 2, Пункт 6.3 глава 1 розділ 2, Пункт 3.3 глава 2 розділ 2, Пункт 7 глава 7 розділ 1 , Пункт 1.18 Глава 2 Розділу 2 , Наказ, Мін'юст України, Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, №296/5, від 22.02.2012
Додаток 47, Постанова, Кабінет Міністрів України, Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру (додатки 2-57 до Порядку), №1051, від 17.10.2012
Стаття 13, Стаття 13, Закон, Верховна Рада України, Про оцінку земель, №1378-IV, від 11.12.2003
Наказ, Мінагрополітики України, Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, №489, від 25.11.2016
Наказ, Мінагрополітики України, Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), №508, від 22.08.2013
Є платежі
  1. Державне мито.
    Розмір: 1 % від суми договору .
    Період: .
  2. Плата за вчинення нотаріальної дії.
    Розмір: Не менше 1 % від суми договору .
    Період: .
1. Місце посвідчення правочину Посвідчення правочинів щодо відчуження або застави житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також майна, на яке поширено режим нерухомої речі, управління нерухомим майном, а також правочинів щодо відчуження та застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину. 2. Кількість примірників правочину 2.1. Письмові правочини, що посвідчуються нотаріально, виготовляються нотаріусом не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається у матеріалах нотаріальної справи. 2.2. Усі примірники підписуються учасниками правочину та мають силу оригіналу, у тому числі примірник, який зберігається у справах нотаріуса. 2.3. Посвідчувальний напис вчинюється на всіх примірниках правочину. 2.4. На бажання сторін договору кожній із них видається по одному примірнику, про що зазначається у тексті договору. 3. Посвідчення правочинів за участю дітей, а також осіб, над якими встановлено опіку або піклування 3.1. У разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) права, за якими підлягають державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю малолітніх осіб, а також осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких правочинів. {Підпункт 3.1 пункту 3 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016} 3.2. Правочини за малолітніх, а також від імені фізичних осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними, вчиняють батьки (усиновлювачі) або опікуни. 3.3. На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути згода другого з батьків, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Якщо той із батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, правочини, зазначені у цій частині статті, можуть бути вчинені без його згоди. У разі якщо другий із батьків заперечує проти укладення правочину щодо майна малолітньої дитини, нотаріус відмовляє заінтересованим особам у вчиненні нотаріальної дії і роз`яснює, що зазначений спір може бути вирішений органом опіки та піклування або судом. 3.4. Нотаріус не приймає для посвідчення правочин, що укладається від імені малолітньої дитини представником батьків (усиновлювачів) або одного з них. 3.5. Правочини від імені неповнолітніх, а також від імені осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть бути посвідчені лише за умови, якщо вони вчинені за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника та з дозволу органу опіки та піклування. 3.6. Справжність підпису(ів) батьків (усиновлювачів) або піклувальників на заяві про їх згоду на посвідчення правочинів від імені неповнолітніх, а також від імені осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, повинна бути засвідчена нотаріально. {Підпункт 3.6 пункту 3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1951/5 від 26.12.2012} 4. Посвідчення правочину щодо розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю, зокрема подружжя 4.1. Правочини щодо розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю, підписуються всіма співвласниками цього майна або уповноваженими ними особами. 4.2. При посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя, якщо документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім’я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя. Справжність підпису другого з подружжя на заяві про таку згоду має бути нотаріально засвідчена. Якщо в заяві про згоду на відчуження спільного майна зазначено прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи, на відчуження якого дається згода, нотаріус при посвідченні відповідного договору зобов'язаний перевірити додержання умов, зазначених у такій заяві. {Підпункт 4.2 пункту 4 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016} 4.3. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. 4.4. Правочин щодо розпорядження майном може бути посвідчений нотаріусом без згоди другого з подружжя у разі, якщо з документа, що посвідчує право власності, договору, укладеного між подружжям, акта цивільного стану про укладення шлюбу та інших документів випливає, що зазначене майно є особистою приватною власністю одного з подружжя, тобто набуте до реєстрації шлюбу, за час шлюбу, але на умовах, передбачених шлюбним або іншим договором, укладеним між подружжям, за договором дарування, або в порядку спадкування, або за кошти, які належали їй (йому) особисто, тощо. {Підпункт 4.4 пункту 4 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016} 4.5. Про перевірку цих обставин нотаріус робить відмітку на примірнику правочину, що залишається в матеріалах нотаріальної справи, з посиланням на реквізити відповідних документів, якщо ці документи не приєднуються до примірника такого правочину. 4.6. При посвідченні нотаріусом правочинів щодо відчуження майна від імені особи, у якої немає чоловіка або дружини (неодружена /неодружений, удова/удівець), відчужувач подає відповідну заяву, у якій також зазначається, що майно, яке є предметом цього правочину, не є спільною сумісною власністю. Нотаріус доводить зміст такої заяви до відома другого учасника правочину та зазначає про це в його тексті. Така заява повинна виходити особисто від відчужувача, а в разі вчинення правочину через представника - від представника, якщо відчужувач надав йому право при оформленні правочину подавати від його імені заяву про належність йому (відчужувачу) майна на праві особистої приватної власності. 4.7. На підтвердження того факту, що майно набуто одним із подружжя під час окремого проживання з другим з подружжя у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, подається копія рішення суду, що набрало законної сили, про визнання особистою приватною власністю одного з подружжя майна, що є предметом цього договору. 5. Реалізація переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності 5.1. У разі якщо один з учасників спільної часткової власності продає належну йому частку в спільній власності іншій особі, нотаріус повинен упевнитись у тому, що продавець у письмовій формі повідомив усіх інших учасників спільної часткової власності (як фізичних, так і юридичних осіб) про свій намір продати свою частку іншій особі із зазначенням ціни та інших умов, на яких продається ця частка. 5.2. Доказом повідомлення учасників спільної часткової власності про подальший продаж частки в спільному майні є або свідоцтво, видане нотаріусом, про передачу їм заяви продавця, або заява учасників спільної часткової власності про відмову від здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається (із зазначенням ціни та інших умов продажу цієї частки). Справжність підпису на заяві має бути засвідчена нотаріально. 5.3. Заява учасника спільної часткової власності про відмову від права переважної купівлі може бути викладена на окремому стандартному білому аркуші паперу з одночасною реєстрацією в журналі реєстрації вхідних документів або на спеціальному бланку нотаріальних документів (за бажанням зазначеного учасника). 5.4. Якщо вказана заява передана особисто учаснику спільної часткової власності нотаріусом, який посвідчує договір, то свідоцтво про передачу заяви не видається, при цьому примірник заяви з написом нотаріуса про її вручення додається до примірника договору купівлі-продажу частки відчужуваного майна, який залишається в матеріалах нотаріальної справи. При одержанні від учасників спільної часткової власності письмової відповіді на повідомлення про продаж ця відповідь додається до примірника договору, що залишається у матеріалах нотаріальної справи. 5.5. Правила, викладені у цьому пункті, не застосовуються при посвідченні договорів довічного утримання (догляду); спадкового договору; дарування; ренти (якщо майно передається безоплатно); пожертви, міни; міни частки майна або відчуження частки майна, виділеної за згодою співвласників чи за рішенням суду, а також у разі продажу частки у праві власності на майно з публічних торгів (аукціону). 5.6. Якщо решта учасників спільної часткової власності відмовиться від здійснення права переважної купівлі або не здійснить цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо іншого майна - протягом десяти днів з дня одержання повідомлення про намір і умови продажу, то нотаріус після одержання заяви про відмову або після спливу встановленого терміну може посвідчити договір купівлі-продажу частки спільного майна іншій особі. 5.7. Договір купівлі-продажу частки спільного майна іншій особі може бути посвідчений нотаріусом за наявності відомостей про те, що учасники спільної часткової власності відмовились одержати надіслані на їх адресу заяви продавця про його намір продати свою частку. Про цю обставину повинна свідчити зроблена на зворотному повідомленні відмітка органу зв'язку. 5.8. Договір купівлі-продажу частки спільного майна іншій особі може бути посвідчений також у разі, якщо адреса інших учасників спільної часткової власності невідома. На підтвердження цього повинен бути наданий документ відповідного компетентного органу (довідкової служби, адресно-довідкового бюро тощо). 5.9. Заява учасника спільної часткової власності про відмову від права переважної купівлі або фактична відмова учасника спільної часткової власності, який протягом установленого строку не здійснив свого права на переважну купівлю, дійсна протягом трьох місяців. Цей строк обчислюється з дня подання заяви про відмову від права переважної купівлі або з дня, наступного за останнім днем зазначеного місячного (десятиденного) терміну. У разі посвідчення договору купівлі-продажу частки спільного майна за більшу ціну порівняно з тією, що була запропонована в переданому повідомленні, але з дотриманням інших визначених умов, подання доказів повторного повідомлення учасників спільної часткової власності не вимагається. 5.10. У тексті договору про відчуження частки майна вказуються арифметичні (у простих дробах) частки. {Абзац другий підпункту 5.10 пункту 5 глави 1 розділу ІІ виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016} 6. Порядок володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами та укладення договорів про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі 6.1. У договорі про відчуження власником частки майна за бажанням сторін може бути встановлено порядок володіння та користування конкретними його частинами відповідно до розміру частки кожного з співвласників. 6.2. У договорі про відчуження одним з учасників спільної часткової власності належної йому частки майна порядок володіння та користування конкретними його частинами може бути вказаний лише за наявності відповідного договору між учасниками спільної часткової власності про порядок володіння та користування майном або за їх письмовою згодою чи за наявності судового рішення про порядок володіння та користування майном (конкретними його частинами). 6.3. Договір про порядок володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами, крім того, може бути оформлений шляхом складання самостійного документа, який є невід'ємною частиною документа, що посвідчує право власності (при укладанні договору щодо порядку володіння та користування майном, право на яке підлягає реєстрації). {Підпункт 6.3 пункту 6 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016} 6.4. Договір може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. В останньому випадку необхідна письмова згода всіх учасників спільної часткової власності про встановлення порядку володіння та користування майном або конкретними його частинами. 6.5. При посвідченні самостійних (без посвідчення договору про відчуження) договорів про порядок володіння та користування майном, право на яке підлягає державній реєстрації, вимагається документ, що посвідчує право власності, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку. Документ, що посвідчує право власності, після його огляду повертається власникові, а в тексті правочину зазначаються найменування цього документа, номер і дата його видачі та найменування юридичної особи, що його видала. У разі коли посвідчення самостійних (без посвідчення договору про відчуження) договорів про порядок володіння та користування нерухомим майном здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тексті правочину зазначаються посилання на цей реєстр, номер і дата отримання інформації з нього. {Підпункт 6.5 пункту 6 глави 1 розділу ІІ в редакції Наказу Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016} 6.6. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). 6.7. Договір про визначення часток, зміну розміру часток є невід'ємною частиною документа, що посвідчує право власності, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку. При цьому нотаріус або підшиває один примірник такого договору до документа, що посвідчує право власності, або вчиняє на цьому документі службову відмітку щодо посвідчення договору про визначення, зміну розміру часток, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку. {Підпункт 6.7 пункту 6 глави 1 розділу ІІ в редакції Наказу Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016} 6.8. Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право. {Підпункт 6.8 пункту 6 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016} 6.9. Одночасно з посвідченням договору про виділ частки в натурі (поділ) житлового будинку, будівлі або споруди нотаріусом посвідчується договір про виділ частки в натурі на місцевості земельної ділянки. Для посвідчення останнього разом з іншими документами нотаріусу подається нотаріально посвідчений договір про спільну часткову власність на земельну ділянку. 6.10. Укладення договору про виділ частки в натурі припиняє спільну часткову власність для особи (осіб), частка якої виділяється за цим договором. Укладення договору про поділ спільного майна припиняє спільну власність для усіх співвласників. {Підпункт 6.10 пункту 6 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016} 6.11. Якщо між учасниками спільної часткової власності виникають спори щодо визначення, зміни розміру часток, а також виділу частки спільного майна в натурі (поділу), нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії і роз`яснює заінтересованим особам їх право звернутися до суду для вирішення цих спорів. 7. Зміна або розірвання нотаріально посвідченого договору 7.1. Договір сторін про зміну або розірвання нотаріально посвідченого договору здійснюється шляхом складання окремого договору. 7.2. Договір про зміну або розірвання договору підписується сторонами і посвідчується нотаріусом. На всіх наданих нотаріусу примірниках основного договору проставляється відмітка про його зміну або розірвання, у якій зазначаються номер за реєстром та дата посвідчення договору про зміну або розірвання, проставляється нотаріусом підпис і скріплюється його печаткою. 7.3. Якщо нотаріус, який посвідчив договір, позбавлений можливості посвідчити договір про його зміну або розірвання (у разі смерті, заміщення нотаріуса, у разі неможливості виконання ним своїх обов'язків, припинення нотаріусом діяльності, передачі документів до державного нотаріального архіву або з будь-яких інших причин), договір про зміну або розірвання договору може бути посвідчений іншим нотаріусом. При цьому таким нотаріусом складається додатковий примірник договору, який направляється ним за місцем зберігання договору, що змінюється або розривається. Сторонам договору нотаріус роз’яснює про повернення документа за місцем зберігання примірника договору, що розірваний. 7.4. Якщо договір про розірвання договору про відчуження нерухомого майна посвідчується після державної реєстрації права власності на підставі такого договору про відчуження, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього, де перевіряє відсутність (наявність) заборони відчуження або арешту, відсутність (наявність) реєстрації іпотеки. Відсутність або наявність податкової застави та інших застав нотаріусом перевіряється за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, про що виготовляються відповідні витяги. {Підпункт 7.4 пункту 7 глави 1 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1951/5 від 26.12.2012, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016} 7.5. Розірвання договорів, предметом яких є майно, що перебуває у податковій заставі, здійснюється за письмовою згодою відповідного податкового органу. 7.6. У разі одержання рішення суду про визнання нотаріально посвідченого договору недійсним нотаріус проставляє про це відмітку на примірнику договору, який зберігається в матеріалах нотаріальної справи, долучивши до нього копію рішення суду, а також проставляє відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і, при можливості, на всіх інших примірниках договору. 7.7. Документ, що посвідчує право власності та подавався для вчинення нотаріальної дії, повертається відчужувачу майна. {Підпункт 7.7 пункту 7 глави 1 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016} 7.8. Державне мито чи плата за посвідчення договору про відчуження майна при його зміні або розірванні сторонам не повертається.
  1. вчинення такої дії суперечить законодавству України;
  2. не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
  3. дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
  4. є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
  5. з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
  6. правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
  7. правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
  8. особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
Судовий порядок оскарження

Державна реєстрація права оренди на земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав речових прав на нерухоме майно та обтяжень 

Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію прав
Вимоги до особи, яка подає заяву про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (земельну ділянку)

Вимоги передбачені пунктом 3 частини першої статті 2 Закону 

Є платежі
Адміністративний збір за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Розмір: від 0,05 до 2,5 прожиткових мінімума для працездатних осіб .
Період: .

5 робочих днів. У разі додаткової оплати можливо скорочення строку до 2 годин. 

  1. Особисто
  2. Онлайн

Онлайн можлива лише попередня подача заяви на державну реєстрацію речових прав.

Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з державною реєстрацією права власності на таке майно заявником подається одна заява.

Державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та роздруковує заяву, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис. Така заява долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.

За бажанням заявника - власника об’єкта нерухомого майна в заяві зазначається електронна адреса такого власника для здійснення з ним зворотного зв’язку у передбачених законодавством випадках.

За бажанням заявника відповідна заява може бути сформована та роздрукована у двох примірниках, один з яких після проставляння підписів заявником та особою, яка сформувала таку заяву, надається заявникові.

Після проставлення заявником підпису на заяві уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник реєструє заяву в базі даних заяв.

Заява не підлягає реєстрації у базі даних заяв виключно у випадках, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

 Під час формування та реєстрації заяви у базі даних заяв державний реєстратор, уповноважена особа встановлює особу заявника на підставі передбаченого Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” документа, що посвідчує таку особу.

У разі коли заявником є іноземець, документом, що посвідчує особу такого заявника, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця.

У разі коли заявником є державний службовець або посадова особа місцевого самоврядування, під час виконання посадових обов’язків документом, що посвідчує особу такого заявника, є службове посвідчення.

У разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа перевіряє обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за допомогою порталу електронних сервісів.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

У разі коли особа, речові права, обтяження таких прав якої підлягають державній реєстрації, звільнена від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, не подається.

У такому разі заявник пред’являє документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, з якого державним реєстратором, уповноваженою особою виготовляється копія, що долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.

. З оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор, уповноважена особа обов’язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, що долучаються до заяви, зареєстрованої у базі даних заяв.

Реєстрація заяв у базі даних заяв проводиться в порядку черговості їх надходження.

У разі коли після реєстрації заяви у базі даних заяв подано інші заяви на одне і те саме майно, державний реєстратор, уповноважена особа приймає такі заяви та реєструє їх у базі даних заяв.

 Про подання заяви державний реєстратор невідкладно з моменту отримання такої заяви за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.

Повідомлення власника об’єкта нерухомого майна здійснюється державним реєстратором у разі наявності в Державному реєстрі прав відомостей про електронну адресу власника як адреси для зворотного зв’язку шляхом надсилання на таку електронну адресу інформації в електронній формі про тип заяви, її реєстраційний номер, дату та час подання, прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові заявника з накладенням власного електронного цифрового підпису.

Дія цього пункту не поширюється на випадки державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії за умови вчинення відповідної нотаріальної дії за безпосередньої участі власника об’єкта нерухомого майна, державної реєстрації права власності на підставі свідоцтва про право на спадщину або державної реєстрації припинення обтяження речових прав на нерухоме майно на підставі договору довічного утримання чи спадкового договору.

 Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов’язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

Доступ до відомостей Єдиного реєстру документів забезпечується за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав шляхом пошуку та отримання державним реєстратором в режимі реального часу відомостей про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним реєстром документів здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Мін’юстом разом з Мінрегіоном.

Державний реєстратор у разі наявності у нього паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

 У разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність раніше зареєстрованих інших заяв на це саме майно, ніж заява, що ним розглядається, державний реєстратор невідкладно приймає рішення про розгляд заяви після прийняття рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за результатом розгляду заяви, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше.

Черговість розгляду заяв застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

У разі коли заявник за власним бажанням отримує рішення державного реєстратора щодо черговості розгляду заяви у паперовій формі особисто, державний реєстратор встановлює особу заявника та перевіряє обсяг його повноважень.

 У разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення щодо зупинення розгляду заяви виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, а також у разі коли державним реєстратором протягом 30 робочих днів з моменту прийняття відповідного рішення на запит отримано документи та/або інформацію, необхідні для державної реєстрації прав, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора щодо відновлення розгляду заяви.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог або неотримання на запит документів та/або інформації, необхідних для державної реєстрації прав, у строк, встановлений в абзаці другому цього пункту, державний реєстратор приймає рішення щодо відмови в державній реєстрації прав.

У разі коли заявник за власним бажанням отримує рішення державного реєстратора щодо зупинення розгляду заяви або щодо відновлення такого розгляду у паперовій формі особисто, державний реєстратор встановлює особу заявника та перевіряє обсяг його повноважень.

У разі подання заявником додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав, до раніше поданої заяви, зокрема розгляд якої було зупинено, державний реєстратор встановлює особу заявника, перевіряє обсяг його повноважень та вносить до бази даних заяв відомості про додаткові документи, подані заявником.

Після внесення відомостей про додаткові документи до бази даних заяв державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав редагує відповідну раніше подану заяву та роздруковує її. Після проставляння на заяві заявником (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) власного підпису, така заява долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.

За бажанням заявника заява може бути роздрукована у двох примірниках, один з яких після проставляння підписів заявником та особою, яка відредагувала таку заяву, надається заявникові.

 Заява може бути відкликана заявником у будь-який час до прийняття державним реєстратором рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації шляхом звернення заявника до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та роздруковує відповідну заяву, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис. Така заява долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.

За бажанням заявника відповідна заява може бути сформована та роздрукована у двох примірниках, один з яких після проставлення підписів заявником та особою, яка сформувала таку заяву, надається заявникові.

Після проставлення заявником підпису на заяві державний реєстратор, уповноважена особа реєструє заяву в базі даних заяв.

Моментом прийняття заяви вважається дата і час її реєстрації у базі даних заяв.

Під час формування та реєстрації заяви у базі даних заяв державний реєстратор встановлює особу заявника та перевіряє обсяг його повноважень.

За відсутності підстав для відмови у задоволенні заяви про відкликання раніше поданої заяви державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно повертає заявникові оригінали документів чи відповідно оформлені копії документів, поданих для державної реєстрації прав, а також документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. На раніше поданій заяві, що долучалася до документів, поданих для державної реєстрації прав, заявником в довільній формі зазначаються відомості про отримання документів в повному обсязі та проставляється власний підпис.

Державний реєстратор встановлює особу заявника та перевіряє обсяг його повноважень, крім випадків, коли повернення документів здійснюється одночасно з поданням заяви про відкликання раніше поданої заяви.

Заява, що долучалася до документів, поданих для державної реєстрації прав, з відповідними відомостями заявника про отримання документів у повному обсязі, заява про відкликання раніше поданої заяви, а також інші документи, що були отримані у паперовій формі державним реєстратором під час розгляду заяви та не підлягають поверненню заявнику, зберігаються суб’єктом державної реєстрації прав, нотаріусом протягом трьох років. Документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі.

За наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про відкликання раніше поданої заяви державний реєстратор приймає відповідне рішення.

У задоволенні заяви про відкликання раніше поданої заяви може бути відмовлено у разі, коли:

- за результатами розгляду заяви державним реєстратором вже прийнято рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації;

- із заявою про відкликання раніше поданої заяви звернулася неналежна особа;

- заява не подавалася до відповідного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса.

У разі коли заявник за власним бажанням отримує рішення державного реєстратора щодо відмови у задоволенні заяви про відкликання раніше поданої заяви у паперовій формі особисто, державний реєстратор встановлює особу заявника та перевіряє обсяг його повноважень.

 У разі надходження до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно реєструє таке рішення чи заяву в базі даних заяв.

У разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій або заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього самого майна державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з обов’язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву власника об’єкта нерухомого майна.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна шляхом надсилання повідомлення на електронну адресу, зазначену в Державному реєстрі прав як адресу для зворотного зв’язку.

Відомості про зупинення реєстраційних дій за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав також розміщуються на веб-порталі Мін’юсту для доступу до них заявника з метою їх перегляду, завантаження та друку відповідного рішення суду чи заяви власника об’єкта нерухомого майна.

У разі надходження до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса рішення суду про скасування рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно реєструє таке рішення чи заяву у базі даних заяв.

Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно відновлює державну реєстрацію прав з обов’язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву.

Державний реєстратор також невідкладно відновлює державну реєстрацію прав, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Відомості про відновлення реєстраційних дій за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав розміщуються на веб-порталі Мін’юсту для доступу до них заявника з метою їх перегляду, завантаження та друку відповідного рішення суду чи заяви власника об’єкта нерухомого майна.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

У разі проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі проведення державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно державним реєстратором приймається одне рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав.

 У разі проведення державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва вперше, у тому числі у результаті поділу, виділу частки з об’єкта нерухомого майна або об’єднання об’єктів нерухомого майна, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об’єкту нерухомого майна, об’єкту незавершеного будівництва та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.

За наявності зареєстрованих речових прав на такий об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва або обтяжень таких прав у спеціальному розділі Державного реєстру прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить такі відомості про речові права на таке майно та їх обтяження, про суб’єктів цих прав до відповідного відкритого розділу.

У разі коли відкриття розділу у Державному реєстрі прав здійснюється у результаті поділу, виділу частки з об’єкта нерухомого майна або об’єднання об’єктів нерухомого майна, державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів цих прав щодо об’єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об’єктів нерухомого майна, які об’єднуються, до відповідних розділів, відкритих на кожний з новостворених об’єктів нерухомого майна.

У разі проведення державної реєстрації прав без відкриття розділу в Державному реєстрі прав державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав вносить відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав.

У разі проведення державної реєстрації речових прав або обтяжень таких прав щодо об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, право власності на який не зареєстровано в Державному реєстрі прав або право власності на який не підлягає державній реєстрації відповідно до закону, а також проведення державної реєстрації іпотеки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершене, державний реєстратор вносить відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав до спеціального розділу Державного реєстру прав.

Після внесення відомостей до Державного реєстру прав державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру формує витяг з нього про проведену державну реєстрацію прав, який розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до нього заявника з метою його перегляду та з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір, його завантаження і друку.

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника може бути наданий державним реєстратором у паперовій формі з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір, шляхом друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом А4 (210 x 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Положення абзаців першого та другого цього пункту щодо надання витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір, не застосовуються у разі проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва.

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав у паперовій або електронній формі має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав.

. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

За результатом розгляду заяви державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно повертає заявникові оригінали документів, поданих для державної реєстрації (крім заяви, що долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав, інших заяв, що подавалися суб’єкту державної реєстрації прав або нотаріусу, та документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав), видає витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав у паперовій формі (у разі його формування у паперовій формі) чи у разі відмови у проведенні державної реєстрації прав - рішення державного реєстратора щодо відмови в державній реєстрації прав у паперовій формі (за бажанням заявника). На заяві, що долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав, заявником у довільній формі зазначаються відомості про отримання документів у повному обсязі та проставляється власний підпис.

Державний реєстратор, уповноважена особа під час повернення документів, надання рішення державного реєстратора щодо відмови в державній реєстрації прав у паперовій формі  встановлює особу заявника та перевіряє обсяг його повноважень.

 Заява, що долучалася до документів, поданих для державної реєстрації прав, з відповідними відомостями заявника про отримання документів в повному обсязі, інші заяви, що подавалися суб’єкту державної реєстрації прав або нотаріусу, документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, а також інші документи, що були отримані у паперовій формі державним реєстратором під час розгляду заяви та не підлягають поверненню заявнику, долучаються до відповідної реєстраційної справи або зберігаються суб’єктом державної реєстрації прав, нотаріусом протягом трьох років.

У разі коли за результатом розгляду заяви проведено державну реєстрацію прав, суб’єкт державної реєстрації прав, що не наділений повноваженнями із забезпечення зберігання реєстраційних справ, та нотаріус передають в порядку, встановленому Мін’юстом, документи, визначені в абзаці першому цього пункту, а у разі проведення державної реєстрації права власності з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав - сформовану реєстраційну справу суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ.

У разі коли за результатами розгляду заяви державним реєстратором прийнято рішення щодо відмови в такій реєстрації, документи, передбачені абзацом першим цього пункту, зберігаються суб’єктом державної реєстрації прав, нотаріусом протягом трьох років.

Документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду заяви, а також електронні копії оригіналів документів, поданих для державної реєстрації прав, виготовлені шляхом сканування та долучені до відповідної заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі.

Особливості проведення державної реєстрації прав через фронт-офіси

 Державна реєстрація прав може проводитися за заявою заявника шляхом звернення до фронт-офісів, що забезпечують прийняття та видачу відповідно до цього Порядку документів під час державної реєстрації прав.

У разі подання заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав, до фронт-офісу уповноважена особа такого фронт-офісу вч

  Цю процедуру можна пройти онлайн

Дотримання вимог щодо правил пожежної безпеки на підприємстві

Загальні правила пожежної безпеки для підприємств усіх типів та форм власності затверджені Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими Наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417

Вимоги до пожежної безпеки на підприємстві:

Наявність затверджених розпорядчих документів та розміщення інформаційні покажчиків з питань пожежної безпеки.

Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

На кожному об’єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим. Для кожного приміщення об’єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об’єкта інструкції про заходи пожежної безпеки.

На об’єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб (далі - об’єкти з масовим перебуванням людей), у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

На об’єктах з масовим перебуванням людей, які є торговими підприємствами, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об'єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.

Територія об’єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». 

(п. 2-8 Розділу 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417)

(п. 1.1 Уніфікованої форми Акту, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом МВС України від 02.11.2015  № 1337)

Забезпечення вивчення правил пожежної безпеки та проведення виховної роботи, спрямованої на запобігання пожежам.

(п. 15-20 Розділу 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417)

(п. 1.4, 5 Уніфікованої форми Акту, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом МВС України від 02.11.2015  № 1337)

Забороняється застосування на виробництві матеріалів та речовин, на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки.

(п. 9 Розділу 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417)

(п. 2 Уніфікованої форми Акту, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом МВС України від 02.11.2015  № 1337)

Забезпечення дотримання працівниками об’єкта встановленого протипожежного режиму.

(п. 9-11 Розділу 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417)

(п. 3 Уніфікованої форми Акту, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом МВС України від 02.11.2015  № 1337)

Забезпечення належного протипожежного стану утримання території.

(п. 1.11-1.21 Розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417)

(п. 6 Уніфікованої форми Акту, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом МВС України від 02.11.2015  № 1337)

Забезпечення належногопротипожежного стану утримання будівель, приміщень та споруд.

(п. 2.1-2.22 Розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417)

(п. 7 Уніфікованої форми Акту, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом МВС України від 02.11.2015  № 1337)

Забезпечення протипожежного стану утримання шляхів евакуації  і виходів.

(п. 2.23-2.37 Розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417)

(п. 8 Уніфікованої форми Акту, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом МВС України від 02.11.2015  № 1337)

Забезпечення належного стану утримання інженерного обладнання.

(п. 1.1-3.5 Розділу 4 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417)

(п. 9.1-9.5 Уніфікованої форми Акту, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом МВС України від 02.11.2015  № 1337)

Наявність та утримання автоматичних систем протипожежного захисту, засобів зв’язку.

(п. 1.1-1.6 Розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417)

(п. 10.1-10.2 Уніфікованої форми Акту, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом МВС України від 02.11.2015  № 1337)

Наявність та утримання систем протипожежного водопостачання.

(п. 2.1-2.3 Розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417)

(п. 11.1-11.2 Уніфікованої форми Акту, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом МВС України від 02.11.2015  № 1337)

Наявність та утримання пожежної техніки та первинних засобів пожежогасіння

До початку експлуатації об’єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153. 

Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасниківПравил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154.

(п. 7, п. 3.6-3.26 Розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417)

(п. 12 Уніфікованої форми Акту, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом МВС України від 02.11.2015  № 1337).

Дотримання вимог до правил охорони праці на підприємстві

Колективний договір

Роботодавець розробляє за участю сторін колективний договір та щорічно укладає колективний договір (угоду), що містить розділ охорони праці, безпеки життєдіяльності та забезпечує його виконання.

(аб. 3 ч. 2 ст. 13 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці»)

Служба охорони праці

Якщо на підприємстві працює:

- 50 і більше осіб, у ньому має бути створена та функціонувати служба охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004  № 255

- менше 50 осіб - функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

- менше 20 осіб - для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Роботодавець здійснює контроль за роботою служби охорони праці або спеціально призначених посадових осіб.

(аб. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці»)

(п.1.3, 1.4. 1.9 Уніфікованої форми Акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), затвердженої Наказом МНС України від 11.08.2011 № 826)

Внутрішні акти з охорони праці

Мають бути розробені і затверджені керівником підприємства положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці:

- посадові інструкції працівників;

- інструкції з охорони праці для працівників відповідно до ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9 ( z0226-98 ), зареєстрованого в Мін'юсті України 07.04.98 за N 226/2666.

(аб. 9 ч. 2 ст. 13 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці»)

(п.1.6 Уніфікованої форми Акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), затвердженої Наказом МНС України від 11.08.2011 № 826)

Обов'язкові навчання та інструктажі

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається Типовим положення, затвердженим Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005  № 15 «Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою».

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

(ч. 1, ч. 5-7 ст. 18 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці»)

(п. 1.7 Уніфікованої форми Акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), затвердженої Наказом МНС України від 11.08.2011 № 826)

Вимоги до працівників

Освіта керівного складу, а також займані працівниками посади мають відповідати кваліфікаційним вимогам, зазначеним у нормативно-правових актах з охорони праці.

(п.1.7 Акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта))4.1.7 щорічно укладає колективний договір (угоду), що містить розділ охорони праці, безпеки життєдіяльності та забезпечує його виконання;

Норми витрат на охорону праці

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

(ч. 3 ст. 18 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці»)

(п. 1.10 Уніфікованої форми Акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), затвердженої Наказом МНС України від 11.08.2011 № 826)

Аудит охорони праці

Суб'єкт господарювання організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів.

(аб. 7 ч. 2 ст. 13 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці»)

(п. 1.11 Уніфікованої форми Акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), затвердженої Наказом МНС України від 11.08.2011 № 826)

Контроль за належним станом будівель і обладнання

Суб'єкт господарювання забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.

(аб. 5 ч. 2 ст. 13 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці»)

(п. 3.1-3.6 Уніфікованої форми Акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), затвердженої Наказом МНС України від 11.08.2011 № 826)

Облік та розслідування нещасних випадків

Суб'єкт господарювання повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно Порядку  проведення  розслідування  та ведення обліку нещасних випадків,  професійних  захворювань  і аварій  на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30 листопада 2011 р. N 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

 (ч. 1 ст. 22 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці»)

(п. 1.16-1.17 Уніфікованої форми Акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), затвердженої Наказом МНС України від 11.08.2011 № 826)

Дотримання вимог до працівників закладів сфери надання послуг харчування

- працівники, які займаються виробництвом, зберіганням, а також продажем харчових продуктів і продовольчої сировини, зобов'язані мати професійну спеціальну освіту (підготовку) (п. 1.9. Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені Наказом № 219 Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р.)

-       проходять медичне обстеження  в  установленому  законодавством  порядку,  результати  якого  відображаються в їх особових медичних книжках (п. 1.9. Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені Наказом № 219 Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р.)

-       не повинні мати протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшли у суб’єкта господарювання навчання з питань гігієни персоналу, що підтверджено відповідними записами - Частина 1 статті 48 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», № 711/97-ВР від 23.12.1997 р. 

-       періодично проходять навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у суб’єкта господарювання. Періодичність такого навчання встановлюється суб’єктом господарювання - Частина 1 статті 48 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», № 711/97-ВР від 23.12.1997 р.  

 

Порядок проходження процедури законодавством не визначений
суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат
Є платежі

оплата послуг суб'єкта господарювання що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектора встановлюється за домовленістю сторін

  1. заява у довільній формі про розміщення Тимчсової споруди
  2. Графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості;
  3. Реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).
Безоплатно

Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю. У такому випадку строк розгляду заяви становить п'ятнадцять робочих днів.

Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

  1. Схема розміщення Тимчасової споруди
  2. Ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат
  3. Схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів України».
  4. Технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Паспорт прив'язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

  1. подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності
  2. подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності

Строк дії паспорта прив'язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень.

Продовження строку дії паспорта прив'язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.

У разі змін, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб'єкта господарювання, паспорт прив'язки може переоформлюватись на строк дії цього паспорта прив'язки або на новий строк.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту п. 1.3. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності

Власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.

Типовий договір щодо пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства П. 4 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»

Холодильне та інше обладнання, що розміщується поряд з ТС, необхідне для забезпечення санітарних заходів чи дотримання вимог санітарних норм, не потребує отримання будь-якого дозволу. При цьому загальна площа, що займає таке обладнання, не може перевищувати 25% площі цієї ТС, а обладнання має розміщуватися поряд з ТС п. 1.8. Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 N 244 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності

Дообладнання (переобладнання) приміщень усередині будинків та споруд здійснюється на частині їх площі залежно від функціонального призначення та бажаного місця розміщення ТС, а також комплексної схеми розміщення ТС на підставі договору оренди з власником (користувачем) приміщення будинку, споруди за погодженням з органами державного нагляду, необхідність отримання яких передбачено законами України, з дотриманням будівельних, санітарних та пожежних норм. При дообладнанні (переобладнанні) приміщень усередині будинків та споруд IV або V категорій складності розміщення таких приміщень здійснюється відповідно до комплексної схеми розміщення ТС.

Розміщення ТС на території ринку як торговельного об'єкта визначається планувальною документацією території цього ринку або проектною документацією його споруди п. 1.9. Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 N 244 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Дотримання інших вимог до роботи тимчасової споруди

Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» :

«Мала архітектурна форма (МАФ)» - це елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою.

До малих архітектурних форм належать:

- альтанки, павільйони, навіси;

- паркові арки (аркади) і колони (колонади);

- вуличні вази, вазони і амфори;

- декоративна та ігрова скульптура;

- вуличні меблі (лавки, лави, столи);

- сходи, балюстради;

- паркові містки;

- огорожі, ворота, ґрати;

- інформаційні стенди, дошки, вивіски;

- інші елементи благоустрою, визначені законодавством».

В той же час, відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» :

«Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.».

Виходячи з вищенаведеного, торгівлю на сьогодні можна проводити виключно в Тимчасових спорудах.

У разі змін, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб'єкта господарювання, паспорт прив'язки може переоформлюватись на строк дії цього паспорта прив'язки або на новий строк.

Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки. 

Відхилення від паспорта прив'язки ТС не допускається.

Відновлення благоустрою замовником є обов'язковим.

Після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив'язки.

Паспорт прив'язки виготовляється у двох примірниках. Один примірник зберігається у замовника ТС, другий у відповідному органі з питань містобудування та архітектури.

Дія паспорта прив'язки призупиняється за таких умов:

- необхідність проведення планових ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - з обов'язковим попередженням власника ТС за 1 місяць та наданням тимчасового місця для розміщення такої ТС;

- необхідність проведення аварійних ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - без попередження.

Дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов:

-  недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні;

- невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки;

- надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.

У разі проведення балансоутримувачем планових ремонтних робіт або аварійних ремонтних робіт на інженерних мережах власнику ТС надається  тимчасове місце для розміщення ТС з перенесенням ТС (у тому числі з перенесенням на попереднє місце) за рахунок балансоутримувача цих мереж у місячний строк (при аварійних роботах - тижневий строк) з дати прийняття рішення (розпорядження, наказу) виконавчим органом відповідної ради або районної державної адміністрації про призупинення дії паспорта прив'язки.

На період до надання замовнику тимчасового місця розташування ТС така ТС розташовується в межах місця проведення ремонтних робіт.

Підставами для відновлення дії паспорта прив'язки ТС є завершення планових ремонтних робіт або аварійних ремонтних робіт.

У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

Розміщення ТС самовільно забороняється.

Власники (користувачі) ТС зобов'язані підтримувати належний  експлуатаційний стан ТС та відповідного технологічного обладнання, що використовується разом з ТС.

У разі коли власник (користувач) має намір змінити її естетичний вигляд, він звертається до відповідного органу з питань містобудування та архітектури з письмовою заявою  щодо внесення змін до паспорта прив'язки у частині ескізів фасадів. Орган з питань містобудування та архітектури розглядає нові ескізи фасадів ТС впродовж десяти робочих днів з дня подання такої заяви та за відсутності обґрунтованих заперечень керівник (заступник) органу з питань містобудування та архітектури візує нові ескізи фасадів ТС.

Режим роботи ТС встановлюється суб'єктом господарювання відповідно до законодавства.

П. 2.19 – 2.34 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 N 244 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності

Зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання з незначним або середнім ступенем ризку вимогам законодавства з питань пожежної безпеки
Безоплатно

5 робочих днів з дня надходження.

Датою надходження декларації вважається дата її реєстрації як вхідної кореспонденції державним адміністратором або відповідним територіальним органом ДСНС, а в разі надсилання рекомендованим листом - дата, зазначена на поштовому штемпелі підприємства
зв'язку.

У разі коли декларація подана безпосередньо до державного адміністратора, така декларація протягом одного робочого дня після надходження передається ним територіальному органові ДСНС.

Посадова особа ДСНС або її територіальний орган перевіряють відповідність поданої декларації встановленій згідно з додатком формі та у разі відповідності встановленим до неї вимогам здійснюють її реєстрацію

Дії або бездіяльність посадових осіб дозвільних органів та адміністраторів   можуть   бути   оскаржені  до  суду  в  порядку, встановленому законом.

Декларація відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки не подається:

у разі використання торговельних місць, кіосків та контейнерів, якщо їх розміщено на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду;

орендарем об’єкта нерухомості (особою, яка використовує об’єкт нерухомості за цивільно-правовим договором, що не передбачає перехід права власності на такий об’єкт) за умови, що декларацію на об’єкт нерухомості зареєстровано його власником;

у разі використання об’єктів, що в установленому законодавством порядку приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. (п. 1. Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки)

  Цю процедуру можна пройти онлайн

15 робочих днів після отримання заяви оператора ринку про реєстрацію.

Про державну реєстрацію потужності та її особистий реєстраційний номер територіальний орган компетентного органу повідомляє оператора ринку протягом 5 робочих днів після прийняття рішення про державну реєстрацію.

Оператор ринку має право розпочати виробництво та/або обіг харчових продуктів за принципом мовчазної згоди, якщо:

1) державна реєстрація не була здійснена протягом 15 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію та при цьому не було надано письмове обґрунтування компетентного органу про неможливість такої реєстрації або про необхідність продовження строку проведення реєстрації;

2) державна реєстрація не була здійснена протягом 15 робочих днів після отримання письмового обґрунтування компетентного органу щодо причин продовження строку проведення реєстрації.

Територіальний орган компетентного органу приймає рішення про державну реєстрацію потужності за відсутності підстав для відмови у такій реєстрації

Подання звіту про № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Роботодавці зобов'язані:

своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про:

- попит на робочу силу (вакансії);

- заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення;

Державна служба зайнятості України

Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Безоплатно

Трудовий договір та наказ про прийняття співробітника на роботу або тільки наказ про прийняття на роботу

Трудовий договір з найманим працівником (для фізичної особи)
Приклади документів:
  1. Вимоги до оформлення трудового договору

    Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

    Трудовий договір може бути:

    1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

    2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

    3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

    Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

    При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

    Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

    До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

    1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

    2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

    3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

    4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

     

  2. Веденння трудових книжок

    Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

  3. Ведення книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ведеться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, який здійснює оформлення прийняття і звільнення працівників. У цій книзі реєструються всі трудові книжки, що прийняті від працівників при влаштуванні на роботу, а також трудові книжки і вкладиші до них із записом серії і номера, що видані працівникам знову.
Безоплатно

Реєстрація повідомлення органів державної фіскальної служби в день укладення трудового договору (в день видачі наказу) про прийняття працівника на роботу

Безоплатно
  1. Особисто
  2. Онлайн
  3. Поштою

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Вимоги щодо придбання реєстратора розрахункових операцій (РРО)

Вам необхідно придбати реєстратор розрахункових операцій та, за необхідності, зовнішній модем до нього.

Укладений договір суб'єкта господарювання з центром сервісного обслуговування обладнання про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій. 

Введення реєстраторів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюється центрами сервісного обслуговування виключно на підставі укладених з користувачами відповідних договорів.

Виконання зазначених робіт іншими особами або центрами сервісного обслуговування без укладення з користувачами відповідних договорів забороняється.

Центри сервісного обслуговування

Договір про сервісне обслуговування укладається з ЦСО, який має відповідну угоду (договір) з виробником або постачальником саме тієї модифікації РРО, щодо якої укладається даний договір.

Довідково: Центри сервісного обслуговування України (Асоціація УкрЕККА)

Є платежі

Розмір платежу визначається умовами договору.

Видана суб'єкту господарювання довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій (РРО)

Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій (РРО)
Приклад документа:
Акти, якими передбачено:
П. 4 розділу 2 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Наказ, Мінфін України, Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, №547, від 14.06.2016
  1. Державна фіскальна служба України
  2. Територіальні органи Державної фіскальної служби

Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Суб'єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб'єкт, територіальної громади.

Довідково: Адреси та контакти територіальних органів ДФС

  1. Заява про реєстрацію РРО
    Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб'єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов'язковому заповненню. У реєстраційній заяві указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі).
  2. Документ, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО
    Копія, засвідчена підписом керівника суб'єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи - підприємця
  3. Документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО
    Копія, засвідчена підписом керівника суб'єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи - підприємця
  4. Паспорт (формуляр) РРО
    Копія
  5. Паспорт модема
    Копія. Необхідна у разі застосування зовнішнього модема
Приклади документів:
Акти, якими передбачено:
П. 4 розділу 2 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), П. 4 розділу 2 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), П. 3 розділу 2 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), П. 4 розділу 2 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), П. 3 розділу 2 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) , Додаток 1, Наказ, Мінфін України, Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, №547, від 14.06.2016
Договір суб'єкта господарювання з центром сервісного обслуговування обладнання про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій

Копія має бути засвідчена підписом керівника суб'єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи - підприємця. *Центр сервісного обслуговування (ЦСО) - суб'єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги з введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО

Приклади документів:
Акти, якими передбачено:
П. 4 розділу 2 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), П. 4 розділу 2 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), П. 4 розділу 2 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Наказ, Мінфін України, Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, №547, від 14.06.2016
Вимоги до паспорта (формуляра) РРО

Паспорт (формуляр) реєстратора повинен містити таку інформацію:

1) назва моделі (модифікації), сфера застосування та версія внутрішнього програмного забезпечення (згідно з Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій);

2) номер реєстратора;

3) дата виготовлення;

4) гарантійні зобов'язання виробника (постачальника), у тому числі гарантійний строк зберігання та гарантійний строк експлуатації реєстратора;

5) строк служби реєстратора;

6) складові частини реєстратора згідно із сертифікатом відповідності та конструкторсько-технологічною документацією виробника;

7) комплект поставки;

8) зазначення місць встановлення:

9) пломб (засобів контролю) на корпусі (блоках) реєстратора;

10) пломб виробника на фіскальному блоці з детальним їх описом;

11) відмітка щодо проведення повірки (якщо реєстратор є засобом вимірювальної техніки або містить складові частини, що належать до таких засобів);

12) кількість груп з оподаткування, у тому числі з від'ємним підсумком;

13) максимальна кількість описів товарів, які можуть бути занесені до оперативної пам'яті фіскального блока у процесі програмування;

14) швидкість друкування чекової (контрольної) стрічки;

15) ширина і тип чекової (контрольної) стрічки, кількість символів, призначених для друкування найменувань товарів у чеку;

16) діапазон робочих температур;

17) перелік зовнішніх пристроїв, які відповідно до експлуатаційної документації можуть працювати у складі, під управлінням або разом із реєстратором, і портів, до яких кожен з них може бути підключений;

18) інші параметри (характеристики).

Паспорт (формуляр) повинен мати окремі розділи для внесення даних щодо введення реєстратора в експлуатацію та його гарантійного (післягарантійного) ремонту.

Паспорт (формуляр) спеціалізованого реєстратора повинен містити додаткову інформацію про технічні та функціональні характеристики, пов'язані з особливостями застосування такого реєстратора.

Безоплатно

2 робочих дні з моменту подання заяви.

Протягом п'яти робочих днів з дати видачі або надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера суб'єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).

1. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та видає суб'єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО (додаток 2) (далі - довідка про резервування фіскального номера).

2. Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п'яти робочих днів з дати її видачі або надсилання на адресу електронної пошти суб'єкта господарювання.

3. Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС.

4. Контролюючим органом довідка про резервування фіскального номера може бути надіслана в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку на електронну адресу ЦСО, зазначену в реєстраційній заяві, у разі включення такого ЦСО до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

5. Протягом п'яти робочих днів з дати видачі або надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера суб'єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).

  1. Особисто
  2. Поштою
  3. Онлайн

При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред'являються контролюючому органу разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.

Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб'єкту господарювання, копії залишаються в контролюючому органі.

Суб'єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку з дотримання вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг""Про електронний цифровий підпис".

До заяви про реєстрацію РРО додаються скановані копії документів, визначених пунктом 4 цієї глави.

У разі подання заяви в електронному вигляді суб'єкт господарювання може отримати довідку про резервування фіскального номера РРО та копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб'єкт господарювання зазначає спосіб отримання таких документів (в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в контролюючому органі).

Акти, якими передбачено:
п. 6-7, п. 16 розділу 2 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Наказ, Мінфін України, Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, №547, від 14.06.2016
  1. РРО вже зареєстрований
  2. Модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО
  3. РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві
  4. Центр сертифікації обладнання не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв'язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО
  5. Документи подано не в повному обсязі
  6. В контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності
  7. Відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО
  8. Суб'єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
  9. Суб'єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи на реєстрацію РРО
  10. Суб'єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.

Відмова відбувається протягом двох робочих днів після отримання документів.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження здійснюється згідно з п. 56.3 ПКУ та Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015  № 916 "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами".

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган прийняв рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Судове оскарження відбувається згідно з п. 56.18 ПКУ.

Платник податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Реєстратор розрахункових операцій персоналізований, введений у експлуатацію та опломбований, про що видана довідка за формою № 1-ЦСО

 

Персоналізація РРО здійснюється центром сервісного обслуговування для однозначного визначення РРО в системі обліку даних ДФС за допомогою системи унікальних номерів, до якої входять:

- індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість або податковий номер (якщо суб’єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість),

- фіскальний номер РРО,

- ідентифікаційний номер РРО або ідентифікаційний номер модема (у разі застосування зовнішнього модема),

- заводський номер РРО та ідентифікаційний номер модуля безпеки SAM,

(відповідно до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057).

  1. Довідка про опломбування РРО
  2. Акт введення РРО в експлуатацію
Приклад документа:
  1. Державна фіскальна служба України
  2. Територіальні органи Державної фіскальної служби

Опломбування РРО може здійснюватись уповноваженою посадовою особою контролюючого органу при проведенні ним перевірки на відповідність конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника.

Довідково: Адреси та контакти територіальних органів ДФС

Центри сервісного обслуговування

Введення РРО та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються ЦСО виключно на підставі договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладених із суб'єктами господарювання

Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій (РРО)
Приклади документів:
Безоплатно

Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб від дати інформування суб'єктом господарювання щодо отримання довідки про резервування фіскального номера.

Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію представник ЦСО робить запис в експлуатаційних документах та заповнює у трьох примірниках акт введення РРО в експлуатацію. Перший примірник акта залишається в ЦСО, другий і третій надаються суб'єкту господарювання, один з яких разом з довідкою про опломбування передається суб'єктом господарювання до контролюючого органу, де проводиться реєстрація зазначеного РРО.

Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб'єкту господарювання, інший зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування.

У довідці про опломбування зазначаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо проведеної персоналізації РРО та переведення його у фіскальний режим роботи. Дані про суб'єкта господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО.

Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб'єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника

У разі виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника ЦСО видає довідку про опломбування із зазначенням причини відмови в опломбуванні.

Така довідка складається у трьох примірниках, перший з яких надається суб'єкту господарювання, другий передається до контролюючого органу, яким зареєстровано РРО, третій залишається в ЦСО.

ЦСО щороку здійснює перевірку РРО, які перебувають у ньому на технічному обслуговуванні, на відповідність документації виробника, якщо такі РРО протягом року не підлягали ремонту. За результатами перевірки суб'єкту господарювання видається довідка про опломбування відповідно до вимог цього розділу.

Технічне обслуговування РРО повинно здійснюватися без порушення пломб виробника, якщо інше не передбачено експлуатаційними документами.

Опломбування конструкції РРО повинно забезпечувати опломбування зовнішнього кожуха або кожухів окремих блоків шляхом установлення засобів контролю в місцях стику корпусу РРО (кожуха блока) з верхньою кришкою на її протилежних боках таким чином, щоб унеможливити доступ до внутрішніх вузлів, крім чекової, контрольної та фарбувальної стрічок, без зняття або пошкодження пломб.

Корпус зовнішнього модема повинен унеможливлювати несанкціонований доступ до складових частин без порушення пломб.

У РРО блочної конструкції засоби контролю встановлюються також на місця підключення з'єднувальних кабелів зв'язку окремих блоків, кожен з яких має свій кожух.

В експлуатаційних документах на РРО та зовнішній модем зазначаються місця встановлення пломб (засобів контролю) на корпусі (блоках) РРО та зовнішнього модема, на фіскальному блоці з детальним їх описом та з урахуванням вимог абзацу першого цього пункту.

Цілісність та справжність пломб (засобів контролю) на корпусі, блоках та фіскальному блоці визначаються за методикою, затвердженою їх виробником.

ЦСО забороняється використовувати засоби контролю не за призначенням, а також передавати чи продавати їх без здійснення операції опломбування.

При опломбуванні РРО із зовнішнім модемом ЦСО перевіряє наявність зазначення моделі (модифікації) РРО в експлуатаційній документації зовнішнього модема, для експлуатації з яким він призначений. Зовнішній модем має бути підключений безпосередньо до РРО. Корпус зовнішнього модема повинен бути опломбований виробником або ЦСО. Допускається підключення електронного контрольно-касового реєстратора (далі - ЕККР) до зовнішнього модема та зовнішнього модема до керуючого пристрою для ЕККР.

У РРО з контрольною стрічкою в електронній формі повинен застосовуватись вбудований модем.

(п. 4-5 розділу 2 Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Мініфстерства фінансів України від 14.06.2016 № 547)

Реєстрація реєстратора розрахункових операцій із видачею реєстраційоного посвідчення.

Реєстрація книги обліку розрахункових операцій на РРО.

Реєстрація розрахункової книжки.

Перевірка факту реєстрації РРО можлива за допомогою сервісу на офіційному порталі ДФС України у розділі "Інформація про РРО"

  1. Реєстраційне посвідчення на реєстратор розрахункових операцій
  2. Зареєстрована книга обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій
  3. Зареєстрована розрахункова книжка

Фіскальний номер книги ОРО на РРО складається з фіскального номера РРО та літери "р".

При реєстрації розрахунковій книжці присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої книги ОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої розрахункової книжки і літери "к". При реєстрації розрахункової книжки, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера розрахункової книжки додається літера "с".

Приклад документа:
  1. Книга обліку розрахункових операцій на РРО
    Книга ОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування книги ОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю. Титульна сторінка книги ОРО має містити дані про суб'єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО у разі реєстрації книги ОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).
  2. Розрахункова книжка
    Розрахункова книжка має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб'єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів. Розрахункова книжка повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, що унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю. Перед реєстрацією розрахункової книжки суб'єкт господарювання повинен забезпечити: - заповнення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки інформації про найменування, податковий номер суб'єкта господарювання; - відсутність у розрахунковій книжці квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами пункту 2 цієї глави; - відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями. На кожну розрахункову книжку, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.
Приклади документів:
Акти, якими передбачено:
п. 6 розділу 1 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій, Додаток 1 , п. 2,3 розділу 1 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, Додаток 6, Наказ, Мінфін України, Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, №547, від 14.06.2016
  1. Довідка про опломбування РРО
  2. Акт введення РРО в експлуатацію
Приклади документів:
Акти, якими передбачено:
пп. 14 п. 2 розділу 2 Порядку, пп. 14 п. 2 розділу 2 Порядку, пп. 14 п. 2 розділу 2 Порядку, пп. 14 п. 2 розділу 2 Порядку, пп. 14 п. 2 розділу 2 Порядку, пп. 14 п. 2 розділу 2 Порядку, пп. 14 п. 2 розділу 2 Порядку, пп. 14 п. 2 розділу 2 Порядку, Наказ, Мінфін України, Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, №547, від 14.06.2016
Безоплатно

Якщо суб'єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, оплату вартості поштових послуг суб'єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом надання контролюючому органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

1. Не пізніше наступного робочого дня після отримання від суб’єкта господарювання копії довідки про опломбування РРО та акту введення в експлуатацію РРО.

Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи ДФС.

2. Перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО.

Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО.

3. Реєстрація першої розрахункової книжки в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією книги ОРО на РРО.

Датою реєстрації першої розрахункової книжки є дата реєстрації книги ОРО.

1. Для завершення процедури реєстрації РРО суб'єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до контролюючого органу копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування.

2. Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб'єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО (додаток 3) (далі - реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

3. Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи ДФС.

4. Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження здійснюється згідно з п. 56.3 ПКУ та Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015  № 916 "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами".

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган прийняв рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Судове оскарження відбувається згідно з п. 56.18 ПКУ.

Платник податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій повинні приймати спеціальні платіжні засоби (платіжні картки) для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Від обов'язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків звільняються:

- заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій);

- суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

(пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 878 від 29.09.2010 р. "Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з викоистанням спеціальних платіжних засобів".).

Договір між суб'єктом господарювання і еквайром

Договір між еквайром і торговцем надає право торговцю приймати до оплати електронні платіжні засоби певної платіжної системи з дотриманням її правил та виконувати інші операції, визначені цим договором.

  1. Вимоги до здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу

    Торговець зобов'язаний здійснювати операції з використанням електронного платіжного засобу лише в присутності користувача, якщо інше не узгоджено з користувачем або не передбачено правилами платіжної системи для окремих видів операцій.

    Еквайр (банк або компанія, що надає послуги технологічного, інформаційного обслуговувння розрахунків, які здійснюються з застосуванням платіжних систем через банкомати, POS-термінали тощо) не має права зобов'язувати торговця, а торговець не має права вимагати від користувача введення ПІНу як засобу його ідентифікації, якщо це не передбачено правилами платіжної системи та/або умовами використання електронного платіжного засобу, установленими емітентом.

    Торговець не має права вимагати від користувача підписання квитанції платіжного термінала або інших первинних документів, що підтверджують здійснення платіжної операції, якщо користувач увів ПІН у процесі здійснення операції та інше не встановлено правилами платіжної системи.

    Торговець має право відмовитися від здійснення платіжної операції з використанням електронного платіжного засобу в порядку, установленому договором з еквайром, у разі:

    1) закінчення терміну дії електронного платіжного засобу, якщо немає необхідних ознак його платіжності, тощо;

    2) невідповідності між підписом на електронному платіжному засобі та підписом на паперовому документі, який оформляється за результатами операції, або неправильного введення ПІНу;

    3) відмови користувача надати документ, що ідентифікує його особу, у випадках, передбачених законодавством України, або якщо було виявлено, що особа не має права використовувати електронний платіжний засіб;

    4) неможливості виконання авторизації у зв'язку з технічними причинами;

    5) відсутності підпису на електронному платіжному засобі, якщо це передбачено правилами платіжної системи;

    6) отримання негативного коду авторизації від емітента електронного платіжного засобу.

    Торговець зобов'язаний:

    1) дотримуватися правил здійснення платіжної операції з використанням електронного платіжного засобу та процедур безпеки, установлених договором з еквайром;

    2) не надавати даних про користувача особам, які не мають на це законного права або повноважень, і не дозволяти їм використовувати за призначенням електронний платіжний засіб;

    3) не копіювати електронного платіжного засобу чи його реквізитів та не вносити повного номера електронного платіжного засобу до облікових книг та/або до електронних баз даних комп'ютерних програм торговця тощо.

    Еквайр зобов'язаний розглядати скарги щодо платіжних операцій, які опротестовуються користувачем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи, у спосіб і строки, передбачені законодавством України та правилами платіжної системи.

    Переказ між еквайрами і суб'єктами господарювання за операціями з використанням електронних платіжних засобів, здійснених резидентами і нерезидентами на території України, у тому числі через мережу Інтернет, здійснюється виключно в гривнях.

  2. Вимоги щодо кількості платіжних терміналів

    Кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50 відсотків кількості реєстраторів розрахункових операцій, а у разі наявності одного реєстратора розрахункових операцій суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів (пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 878 від 29.09.2010 р. "Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з викоистанням спеціальних платіжних засобів.).

Є платежі

Розмір платежу визначається умовами договору з еквайром.

Штрафи за відсутність платіжного терміналу.

- у разі обмеження або відмову в реалізації прав споживачів на розрахуно платіжною карткою - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(частина 12 статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів").

- у разі недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне порушення протягом року - штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(стаття 163-15 Кодесу про адміністративні правопорушення України).

  1. Заява на видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами
  2. Фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу
  3. Ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням
Приклади документів:

Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів.

Робочий орган протягом двох робочих днів з дня реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві, на предмет надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу за формою згідно з додатком 3.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом.

  1. Подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком
  2. виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей
  3. негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Дії або бездіяльність посадових осіб дозвільних органів та адміністраторів можуть бути оскаржені  до суду в порядку, встановленому законом (Кодексом адміністративного судочинства України). 

Інформаційний партнер:

Партнери: